Дороті Айрін Гайт (, 24 березня 1912, Ричмонд, Вірджинія, Сполучені Штати Америки — 20 квітня 2010, Вашингтон, США) — американська громадська діячка та активістка руху за права жінок і чорношкірих громадян США. Дороті була включена в Національний зал слави жінок і стала однією з небагатьох американців, хто був нагороджений двома вищими державними нагородами США — Президентською медаллю Свободи і Золотою медаллю Конгресу.

Біографія Коли їй було п'ять років, вона переїхала з родиною в Ранкін, штат Пенсільванія, де закінчила середню школу в 1929 році. Уже в старших класах вона стала політичною активісткою, борючись з судом Лінча. Також Гайт проявляла великі здібності до ораторського мистецтва. Вона перемогла в національному ораторському конкурсі, завдяки чому змогла отримати стипендію для вступу в коледж. Гайт була прийнята в Барнард-коледж в 1929 році, але після прибуття їй було відмовлено у в'їзді, тому що в коледжі обмежували число чорношкірих студентів. Тоді Гайт пішла вчитись в Нью-Йоркський університет, де отримала ступінь бакалавра в 1932 році й ступінь магістра в галузі педагогічної психології в наступному році. Вона продовжувала навчання в Колумбійському університеті. В той же час вона зайняла посаду соціального працівника. Вона приєдналася і згодом стала лідером Гарлемської організації YWCA, що займається боротьбою за права жінок.

Гайт стала однією з перших активісток, хто звернув увагу на дискримінацію чорношкірих жінок, тоді як раніше ці проблеми традиційно розглядалися окремо. Вона брала участь у багатьох глобальних проектах з розвитку прав чорношкірих. Вона викладала в Делійському університеті. Гайт була прихильницею ненасильницького протесту. Гайт стала соцпрацівницею в Департаменті соціального забезпечення міста Нью-Йорк і борчинею за громадянські права, приєднавшись до Національної ради негритянських жінок. Вона боролася за рівні права як для афроамериканців, так і для жінок. Одним з напрямків її роботи було поліпшення умов праці афроамериканок. Гайт вважалася однією з найвпливовіших діячок в русі за громадянські права. З нею радилися такі політики як Елеонора Рузвельт, Дуайт Девід Ейзенхауер і Ліндон Джонсон. Однією з її напарниць була Мері Маклеод Бетюн. За словами Гайт, вона особисто знала кожного президента США після Франкліна Делано Рузвельта.

У 1957 році Гайт була затверджена на посаду президента Національного рада негритянських жінок, яку займала протягом 40 років до 1996 року. Гайт закликала молоде покоління боротися з неписьменністю, безробіттям і вживанням наркотиків, допомагала молодим жінкам почати свій бізнес. Вона також продовжувала боротися з судом Лінча і виступала за реформування судової системи .

Гайт померла в 2010 році на 99-му році життя. Їй похорони пройшли у Вашингтонському кафедральному соборі.

Нагороди

Золота медаль Конгресу США

Гайт була удостоєна ряду нагород за свою діяльність, в тому числі: Candace Award (1986) Presidential Citizens Medal (1989) Медаль Спінгарна (1993) Franklin Delano Roosevelt Freedom From Want Award (1993) Включення до Національного зал слави до жінок (1993) Президентська медаль Свободи (1994) Золота медаль Конгресу США (2004)

Примітки

Посилання