Едуард Воян (; 6 травня 1853, Прага — , Прага) — один із найвідоміших чеських акторів театру і німого кіно, режисер. Основоположник сучасної чеської акторської школи.

Біографія

Народився в історичному районі Праги Мала Страна в багатодітній родині чиновника. Незважаючи на заборони батька, який бачив сина майбутнім офіцером австрійської армії, Едуард з юності мріяв стати актором і грав ролі в аматорських театрах.

Це стало приводом до серйозної сварки з батьком, після якої шістнадцятирічний Едуард покинув рідну домівку, і в лютому 1869 року дебютував у трупі І. Кремера, потім виступав у пересувних трупах. Переважно грав ролі «героїв-коханців».

У театральних сезонах 1886—1888 років постійно зростала популярність Е. Вояна як драматичного актора, здатного чуйно розрізняти природу ролей і зрозуміти внутрішній світ та характер персонажа, якого грає на сцені. У цей період своєї творчості Воян виробив новий театральний акторський стиль — психологічний реалізм.

Новаторська, реалістична спрямованість мистецтва Е. Вояна довгий час перешкоджала його вступу до Національного театру (Прага), де переважали консервативні тенденції.

У 1888 році Едуард все ж був прийнятий актором до складу трупи Національного театру, а з 1900, після приходу нового керівництва, став провідним актором цього театру.

Серед значних ролей Е. Вояна: Ян Гус і Ян Жижка в однойменних п'єсах А. Їрасека, Францек («Маріша» братів В. і А. Мрштіків), Вершинін («Три сестри») і Астров («Вишневий сад» Чехова), Гамлет, Отелло, Макбет, Річард III (за однойменними творами Шекспіра), Ранк («Нора» Ібсена), Сірано де Бержерак (однойменний твір Е. Ростана), Мефістофель у «Фаусті» Гете, головні ролі в п'єсах Я. Квапіл, Я. Гільберта та ін..

Помер 31 травня 1920 року у Празі. У церемонії поховання Е. Вояна 3 червня 1920 року взяв участь перший президент Чехословаччини Т. Г. Масарик.

Похований Едуард Воян у фамільному склепі на Ольшанському цвинтарі в Празі.

Нагороди та звання

Почесний громадянин міста Праги (1913) Почесний головний режисер Національного театру (Прага) (1913)

Література

Мüller V., Träger J., Eduard Vojan, Praha, 1953; Vodák J., Tváře českyćh hereů, Praha, 1967.

Примітки

Посилання

Eduard Vojan