Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора Стратилата — головна брама стародавнього Переяславля. Разом з кам'яною стіною слугувала оборонною спорудою резиденції переяславських єпископів — Єпископського двору.
Історія Стародавній Переяславль складався з дитинця та окольного міста, а сам дитинець відповідно поділявся на князівський та єпископський двір. Такий поділ дитинця став можливим через те що у 1030–50-ті рр. місто стало центром єпархії, а в 1070–80-х рр. його ієрархи мали титул митрополитів (нетривалий час на Русі було 3 митрополити — у Києві, Чернігові та Переяславлі).
Наприкінці 1080-х рр. з ініціативи єпископа (митрополита) Єфрема в місті розгорнулися масштабні будівельні роботи, в ході яких було сформовано ансамбль єпископської частини дитинця. Серед збудованих споруд літопис відзначив і оборонні фортифікації що включали в себе парадну браму — Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора та муровану огорожу:
Найімовірніше були зруйновані під час монголо-татарської навали в 1239 р.
Розкопки Вперше були досліджені в 1955 р., коли були виявлені під час земельних робіт під бастіоном XVII—XVIII ст. В 1956 р. розкопки продовжив М. К. Каргер, а в 1960 р. під керівництвом Р. О. Юра, М. І. Сікорського та Ю. С. Асєєва була розкопана вся доступна ділянка (частина залишок знаходилась під щойно збудованим приватним будинком).
Див. також Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду
Примітки
Література Асєєв Ю. С. Золоті ворота Києва та Єпископські ворота Переяслава / Ю. С. Асєєв // ВКУ (Вісник Київського університету). — 1967. — № 8. — Вип. 1. — С. 45-58. Асєєв Ю. С., Козін О. К., Сікорський М. І., Юра Р. О. Дослідження кам'яної споруди XI ст. в Переяслав-Хмельницькому дитинці. — Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР, 1962, № 4, с. 57—60
Посилання ДОСЛІДНИКИ АРХЕОЛОГО-АРХІТЕКТУРНИХ ПАМʼЯТОК ПЕРЕЯСЛАВА 40–60-Х РР. ХХ СТ.: МАТЕРІАЛИ ДО ЕНЦИКЛОПЕДИЧНОГО ДОВІДНИКА