Раїса Макарівна Беспалова, у шлюбі Єремєєва ( 21 січня 1925, Курилово — 8 грудня 1993, Саранськ) — радянська оперна співачка (мецо-сопрано), педагогиня, народна артистка РРФСР.

Життєпис Раїса Беспалова народилася 21 січня 1925 року в селі Курилово Саранського повіту (нині — в , Мордовія) в селянській родині. Ерзянка за національністю. Брала участь у роботі драматичного гуртка.

У 1944—1949 роках навчалася в Мордовській національній оперній студії при Саратовській консерваторії імені Л. Собінова, потім до 1952 року — у Саратовській консерваторії.

З серпня 1952 року була солісткою Мордовського ансамблю пісні і танцю «Умаріна». З 1959 року була солісткою Державного музично-драматичного театру Мордовської АРСР (з 1969 року — Театр музичної комедії, зараз Музичний театр імені В. М. Яушева). Однак у 1973 році була змушена піти з театру.

У 1973—1989 роках працювала педагогинею в Саранському музичному училищі імені Л. П. Кирюкова.

Обиралася депутаткою Саранської міськради (1957 рік) і Ради Національностей Верховної Ради СРСР (1962 рік).

Померла 8 грудня 1993 року в Саранську.

Родина

Батько — Макар Хомич Беспалов, ерзянин, грав на балалайці, любив співати. Мати — Крестинія Силантіївна Хлопотова. Чоловік — співак (тенор) Дмитро Іванович Єремєєв (1927—2006), заслужений артист Російської РФСРУказ Президиума Верховного Совета РСФСР от 3 апреля 1958, народний артист Мордовської АРСР.

Нагороди та премії

Орден «Знак Пошани» (1960). Народна артистка Мордовської АРСР (1964). Заслужена артистка РРФСР (7.02.1966)Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 7 февраля 1966. Народна артистка РРФСР (12.06.1970). медалі.

Арії в операх

«Пікова дама» П. Чайковського — Поліна «Кармен» Ж. Бізе — Кармен «Чіо-Чіо-сан» Дж. Пуччіні — Сузукі «Літова» Л. П. Кирюкова — Літова і Варда «Сільва» В. Кальмана — Сільва «Маріца» В. Кальмана — Маріца «Для Лакми» Л. Деліба — Маліка «Євгеній Онєгін» П. Чайковського — Ольга «Весела вдова» Ф. Легара — Ганна «Нормальня» Л. Кирюкова — Важяй «Циганський барон» В. Штрауса — Чипра «Севастопольський вальс» К. Листова — Ніна «Вільний вітер» В. Дунаєвського — Клементина «Русалка» А. Даргомижського — Княгиня «В бурю» Т. Хреннікова — Аксінья «Наречена грому» К. Акімова і Ф. Атяніна — Цариця Хмара

Література

Беспалова Р. М. Творчество жизни // Театральная жизнь. — 1966. — № 7. — С. 5.

Примітки

Посилання