Мі́ніта, також Мінфа, Мінта, Мента ( або Μένθη Minthe) — персонаж давньогрецької мітології, німфа-наяда, покровителька річки Кокіт, через що називалась Кокітідою.
В німфу закохався Аїд, через що його дружина Персефона знищила суперницю, перетворивши її, за словами Страбона, в «садову м'яту, яку деякі називають гедіосмон (букв. пахнучий)»Strabo, Geographica VIII.3.14. .
За версією Оппіана, була німфою в підземному царстві, наложницею Аїда. Мініта постійно скаржилась та сварилась на нову суперницю Персефону, через що було розтоптана її матір'ю Деметрою. Згодом на цьому місці виросла м'ятаОппіан. Про рибальство, III 486.
У стародавній Греції м'яту використовували в похоронних обрядах разом з розмарином і миртом, а не просто для усунення запаху гниття; м'ята була елементом ферментованого ячмінного напою, званого кікеон, який був важливим підготовчим ентеогеном для учасників Елевсинських містерій, який давав надію в потойбічне життя для посвяченихKerenyi 1967.
Примітки
Джерела Kerenyi, Karl, 1967. Eleusis: Archetypal Image of Mother and Daughter, pp. 40, 179f (Princeton: Bollingen)
Література Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.