Фікрет Мешаді Джаміль-огли Аміров (; 22 листопада 1922, Гянджа — 20 лютого 1984, Баку) — азербайджанський радянський композитор, музичний педагог. Народний артист СРСР (1965). Герой Соціалістичної Праці (1982). Лауреат Сталінської премії ІІ ступеня (1949) і Державної премії СРСР (1980).
Біографія Народився 22 листопада 1922 року в Гянджі, Азербайджанська РСР в сім'ї співака, тариста й композитора Мешеді Джаміля Амірова. Закінчив Кіровабадське музичне училище по класу тара. Навчався в Бакинському музичному училищі по класу композиції. У 1939 році розпочав навчання у Бакинській консерваторії. Вивчав композицію у Б. І. Зейдмана і основи азербайджанської народної музики у У. А.-Г. Гаджибекова.
1941 року пішов на фронт, але був демобілізований після поранення.
Після закінчення консерваторії працював художнім керівником Азербайджанської філармонії, директором Азербайджанського театру опери і балету.
Фікрет Аміров помер 20 лютого 1984 року в Баку. Похований на Алеї почесного поховання.
Трудова діяльність 1942-1945 рр.- директор і художній керівник філармонії, а також директор музичного училища в місті Кіровобад. Професор. 1945 р. — закінчив консерваторію, представивши дипломну роботи — оперу «Улдуз». 1946-1947 рр. — художній керівник Азербайджанської філармонії ім. А. М. Магомаєва. 1956-1959 рр. — директор Азербайджанського театру опери і балету імені М. Ф. Ахундова.
Досягнення У творчості композитор використовує азербайджанські народні мелодії і ритми, імпровізацію Автор книги «В світі музики» (1983). З 1956 року був секретарем правління Спілки композиторів Азербайджану З 1975 року секретар правління Спілки композиторів СРСР 1980 рік — Член-кореспондент АН Азербайджанської СРСР. Депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР 4-9-го скликань
Твори
Опери «Улдуз» (1948) «Севіль» (1953)
Балети «Шур» (хореографічна новела) (1968) «Легенда про Насімі» (1973) «Підкорювачі Каспію» (вокально-хореографічна поема) (1975) «Тисяча і одна ніч» (1979) «Нізамі» (1984).
Музичні комедії (оперети) «Крадії сердець» (1943) «Радісна звістка» (1945) «Гезюн айдин» (1946).
Оркестрові твори Поеми «Пам'яті Нізамі» (1941), «Пам'яті героїв Великої Вітчизняної війни» (1943) Увертюра «Джанги» (1945) Симфонія «Нізамі» (1947) Концерт для фортепіано з оркестром народних інструментів (1947) Два симфонічні мугами: «Шур», «Кюрд-овшари» (1948) Поема «Зимня дорога» для тенора і баритона з оркестром (1949) Сюїта «Азербайджан» (1950) «Карабах — перлина Азербайджану» (1954) Концерт для фортепіано з оркестром на арабські теми (1957) «Азербайджанське каприччіо» (1961) «Симфонічні танці» (1963) Симфонічний мугам для меццо-сопрано, камерного оркестру і литавр «Гюлістан Баяти-шираз» (1968) «Симфонічні портрети» для 4 солістов, декламатора і оркестру (1970) Вокально-хореографічна поема «Легенда про Насімі» (1977) «Азербайджанські гравюри» для симфонічного оркестру.
Камерні твори Варіації для фортепіано (1941) «Романтична соната» для фортепіано (1947) 2 прелюдії для фортепіано (1948) «Елегія» пам'яті Асафа Зейналли для віолончелі або альту з фортепіано (1948) Поема «Посвята Узеіру Гаджибекову» для унісону скрипки та віолончелі з фортепіано (1949) 5 п'єс для віолончелі та альта з фортепіано (1953) Дванадцять мініатюр для фортепіано (1955) Сюїта на албанські теми для двох фортепіано (1955) Дитячий альбом для фортепіано (1956)
Нагороди Герой Соціалістичної Праці (1982) Народний артист Азербайджанської РСР (1958) Народний артист СРСР (1965) Сталінська премія]] другого ступеня (1949) Державна премія СРСР (1980) — за музику до балету «Тисяча і одна ніч» Державна премія Азербайджанської РСР] Премія Ленинського комсомолу Азербайджанської РСР (1967) Два ордена Леніна (1959, 1982) Два ордена Трудового Червоного Прапора (1967, 1971) Медалі
Фільмографія 1960 — «Ранок» 1962 — «Велика опора» 1965 — «Аршин мал алан» 1966 — «Життя чудова штука, брат!» 1968 — «Красунею я не була» 1970 — «Севіль» 1972 — «Гюлістан Баяти-шираз» 1973 — «Шкатулка» 1974 — «Урок співів» 1974 — «Сторінки життя» (кіноальманах) 1975 — «Легенди світу» 1975 — «Фірангіз» 1977 — «Шляхом Жовтня» 1985 — «Фікрет Аміров»
Пам'ять Іменем композитора названі Гянджинська філармонія, Державний ансамбль пісні і танцю. В Баку, Гянджі, Сумгаїті музичні школи носять його ім'я. 22 листопада 2006 року в Баку на будинку, де жив композитор, відкрита меморіальна дошка.
Бібліографія Караєв К. Симфонічні мугами Фікрета Амірова // Радянська музика. — 1949. — № 3. Данілов Д. Фікрет Аміров. — Баку, 1956. Аміров Ф. У світі музики (Musiqi aləmində). — Баку, 1983
Примітки
Посилання Список сочинений Амирова Статья об Амирове