Підводні розломи (; ) — зони глибоких порушень земної кори в океанах довжиною декілька тис. км і шириною — 100-200 км з великими (до 1000 км і більше) горизонтальними зміщеннями лінійних магнітних аномалій. Рельєф дна цих зон характеризується чергуванням асиметричних підводних хребтів і вузьких долиноподібних депресій.
Приклади: розломи Мендосино, Пайонір, Маррі (Меррей) в Тихому океані. У зах. частині Тихого океану розташовані складніші П.р. — зони інтенсивного брилового розчленування із зубчастими піками висотою 1-1,5 км, між якими — глибокі провали-ущелини. У сх. частині Тихого океану — розлом Гофар (Gofar), трансформний розлом Східного Тихоокеанського підняття (~3° пн.ш., Тихий океан); швидкість ковзання ~140 мм/рік, є найшвидшим в світі трансформним розломомВода в тріщинах — ключ до «передбачуваних» землетрусів Тихого океану. 17.05.2026, 19:56. У межах Серединно-Атлантичного хребта описані наскрізні глибокі ущелини (наприклад, Вема), подібні розломи є також у Індійському океані. Син. — океанічні розломи.
Див. також розломи
Примітки
Література