Отто Тельшов (; 27 лютого 1876 , Віттенберге — 31 травня 1945, Люнебург) — партійний діяч НСДАП, гауляйтер Люнебург-Штаде і Східного Ганновера (1925-45), президент ландтагу провінції «Ганновер» (1933-34), депутат Рейхстагу (1930-45) і прусський державний радник (1933-45).

Біографія Син суддівського чиновника. До 1893 року навчався в Прусському королівському армійському виховному інституті для хлопчиків в замку Аннаберг у Віттенберге. 25 жовтня 1893 року вступив солдатом на службу в уланського полку в Саарбург, з 1898 року служив у гусарському полку «Королева Вільгельміна Нідерландська» в Гамбурзі. Демобілізувавшись в чині унтер-офіцера, в 1901 році вступив на службу в поліцію Гамбурга.

Під час Першої світової війни з 1914 по 1917 рік був інспектором польового шпиталю у Фландрії, Румунії та країнах Балтії. З 1 грудня 1917 по 31 грудня 1918 був головним інспектором військового шпиталю в резервному військовому шпиталі в Бремені.

Після демобілізації в 1919 році до 1924 року був адміністративним службовцем в поліції Гамбурга, старший секретар поліції. У 1924 році був звільнений зі служби, оскільки в 1922-1924 рр. був районним керівником радикально-націоналістичної і антисемітської партії «Німецько-народницька партія свободи» (DVFP) району Гарбург. З 1924 по липень 1925 року керівником DVFP в Люнебурзі і Штаде. Вже в 1905 році він приєднався до антисемітської «Німецько-соціальної партії». Крім того, він був членом Німецької народної спілки оборони і наступу і співробітником журналу «Німецькі соціальні листки».

Після відтворення НСДАП в 1925 році вступив в неї (партквиток № 7 057). З 27 лютого 1925 року — гауляйтер гау НСДАП «Люнебург-Штаде», 30 вересня 1928 року перейменованого в гау «Східний Ганновер». В кінці 20-х років Тельшов заснував нацистську щотижневу газету «Штурмовик Нижньої Саксонії». З листопада 1929 року — член Ганноверського провінційного ландтагу. 14 вересня 1930 року обраний депутатом Рейхстагу від Східного Ганновера.

Після приходу Гітлера до влади в квітні 1933 року став президентом Ганноверського провінційного ландтагу; з 11 липня 1933 року — прусський державний радник. З 16 листопада 1942 року — імперський комісар оборони Східного Ганновера.

Після вступу в квітні 1945 року британської армії в Люнебург переховувався під виглядом деревообробника в хатині в Даленбургу біля Люнебурга. Після виявлення і арешту його там британськими солдатами вчинив спробу суїциду, розкривши собі вени. Тоді він був доставлений в англійський шпиталь, але помер там через добу.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу Ганзейський Хрест (Гамбург) Золотий партійний знак НСДАП Почесний громадянин численних міст і громад: Амт-Нойгаус (1933) — позбавлений у 2008 році; Блекеде (1933) — позбавлений у 2008 році; Блументаль (1933) — 1 листопада 1939 звання стало недійсним через приєднання громади до Бремергафена; Вустров (1933) — позбавлений у 2008 році; Гартов (1933) — позбавлений у 2008 році; Гамбург-Гарбург (1934) — позбавлений в жовтні 1945 року; Везермюнде (1934) — позбавлений у 1949 році; Целле (1936) — позбавлений у 2007 році; Люнебург (1937) — позбавлений у 2007 році; Зольтау (29 серпня 1937) — позбавлений у 2014 році; Бухгольц-ін-дер-Нордгайде (1941) — позбавлений у 2008 році. Генеральний знак гау 1925 Почесний хрест ветерана війни Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Золотий почесний знак Гітлер'югенду Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)

Вшанування На честь Тельшова назвали:

вал в Люнебурзі (); вулиці в Юльзені, Гамбурзі, і Цефені (); дім в Целле (); школи в Бухгольці і Бремергафені (); район Бремергафена ().

Література

Залесский К.А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: "Вече", 2000. — С. 358. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5. Залесский К.А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. — С. 593. — 942 с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); ISBN 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»). Залесский К.А. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 505—506. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5. Эрнст Клее (Ernst Klee) «Словарь персоналий Третьего рейха. Кто кем был до и после 1945 года» («Das Personen-lexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945»). — Франкфурт-на-Майне, Издательство «Книги карманного формата Фишера» («Fischer Taschenbuch Verlag»), 2005, с. 619. Нильс Кёлер (Nils Köhler) «Телшов — Гитлеровский гауляйтер в Восточном Ганновере» («Telschow — Hitlers Gauleiter in Osthannover». В книге: Михаэль Рук (Michael Ruck), Генрих Поль (Heinrich Pohl) «Регионы при национал-социализме» («Regionen im Nationalsozialismus»). — Билефельд, 2003, с. 121—146. Герберт Шварцвельдер (Herbert Schwarzwälder) «Большая бременская энциклопедия» («Das Große Bremen-Lexikon»). — Бремен, Edition Temmen, 2003, ISBN 3-86108-693-X. Иоахим Лилла (Joachim Lilla), Мартин Дёринг (Martin Döring) «Статисты в униформе. Члены Рейхстага в 1933—1945» («Statisten in Uniform. Die Mitglieder des Reichstags 1933—1945»). — Дюссельфорф, «Droste», 2004. ISBN 3-7700-5254-4. Эрих Штокхорст (Erich Stockhorst) «5000 руководителей — Кто был кем в Третьем Рейхе» («5000 Köpfe — Wer war was im Dritten Reich»). — Киль, Издательство Арндта, 2000, ISBN 3-88741-116-1. Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934 Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934

Примітки