Друга професіональна футбольна ліга () або просто Друга ліга () — другий дивізіон чемпіонату Болгарії з футболу, організований Болгарським футбольним союзом та Професіональною футбольною лігою.

Чемпіонат був заснований у 1950 році під назвою Республіканська футбольна група «Б», яка існувала до 2000 року, після чого отримала професіональний статус і носила назву Друга професіональна футбольна група (2000–2001), Перша професіональна футбольна група (2001–2003) та Професіональна футбольна група «Б» (2000–2016). У сезоні 2005/06 було створено дві футбольні групи «Б» — Східна та Західна, а з сезону 2012/13 була повернута система з однією групою. З сезону 2016/17 чемпіонат був переформатований і отримав нову назву — Друга професіональна футбольна ліга.

Історія Спроби створити лігу другого рівня болгарського футболу були зроблені до 1948 року. У період 1937 — 1940 років, коли в Болгарії існував Національний футбольний дивізіон, були спроби створити Північний та Південний дивізіон.

Республіканська футбольна група «Б» У 1950 році відбувся перший чемпіонат «Б» РФГ, який складався з двох груп — Північної та Південної, в яких брало участь по 10 клубів. Північна: Торпедо (Русе), Динамо (Плевен), Динамо (Варна), Строїтел (Шумен), Бенковскі (Видин), Локомотив (Горішня Оряховиця), Строїтел (Свищов), Динамо (Враца), Червоне знаме (Павликені), Червоне знаме (Силістра) . Південна: Спартак (Софія), Рилскі спортіст (Самоков), Локомотив (Стара Загора), Торпедо (Димитровград), Строїтел (Бургас), Динамо (Пазарджик), Динамо (Пловдив), Торпедо (Хасково), Динамо (Ямбол), Ботев (Благоєвград) .

Першими чемпіонами стали «Торпедо» (Русе) та «Спартак» (Софія).

Протягом сезону 1951 року чемпіонат мав лише одну групу з 12 командами, яку на наступний рік було розширено до 14 команд, а з 1953 року було прийнято рішення створити п'ять окремих груп — Софійська, Північно-східна, Північно-західна, Південно-східна та Південно-західна. З сезону 1954 року найкращі команди з усіх груп виходили до фінального раунду, де розігрували три місця у вищому дивізіоні.

На сезон 1956 року чемпіонат було розширено ще дві на дві групи — Північну та Південну. Експеримент із семи груп проводився лише цього сезону. З наступного розіграшу 1957 року залишилось лише дві групи — Північ і Південь, що складались з 16 команд кожна.

За винятком трьох сезонів, періоду 1959—1962 років, коли існувала лише 1 група, двогруповий формат зберігався до 1984 року. У ті роки кількість команд, що складали обидві групи варіювались — 16, 18, 20 або 22.

Починаючи з сезону 1984/85 дивізіон було знову скорочено до однієї групи. В першому сезоні було 22 команди, а з наступного кількість скоротилась до 20. Лише на два сезони — 1993/94 і 1994/95 — дивізіон повертався до двох груп — Північ і Південь — по 16 команд у кожній, після чого ставав знову єдиним, спочатку на 18 команд, а потім на 16.

Друга професіональна футбольна група У 2000 році керівництво федерації внесло зміни в назву групи. Відповідно до новоствореної Вищої ліги, назви змінив і другий дивізіон, на Другу професіональну футбольну групу, яка стала складатись з 18, замість 16 команд як раніше, через зменшення учасників вищого дивізіону з 16 до 14. Щоб знову скоротити кількість команд до 16, останні шість за підсумками сезону Другої групи покинули дивізіон.

Перша професіональна футбольна група Перед початком сезону 2001/02 Друга група була перейменована в Першу ПФЛ. При цьому замість 16 команд чемпіонат розпочався лише з 13, оскільки Локомотив (Пловдив) та Беласиця (Петрич) використали лазівки в правилах і об'єднались з командами вищої ліги — Велбаждом (Кюстендил) та Хебиром (Пазарджик) відповідно, фактично зайнявши їх місце, що в свою чергу означало зникнення професіонального футболу в Кюстендилі та Пазарджику. БФС вирішив не заповнювати Першу лігу іншими командами. За два дні до початку сезону Слинчев бряг (Несебир) відмовився від участі через фінансові причини, і тому на старт вийшло лише 13 клубів. У наступному сезоні 2002/03 зіграло вже 15 команд.

Професіональна футбольна група «Б» У 2003 році чемпіонату було повернуто історичну назву — Група Б. Формат теж повернувся до того, який був до перейменування 2000 року — одна група з 16 команд без плей-оф.

Перед початком сезону 2005/06 БФС вирішив розділити чемпіонат на дві групи по 14 команд, причому чемпіон кожної з них виходив до Групи А в кінці сезону, а дві команди, які займали друге місце, грали між собою стиковий матч, щоб визначити третю вакансію в елітному дивізіоні. 19 травня 2008 року було прийнято рішення збільшити кількість учасників у обох групах з 14 до 16 команд.

Перед сезоном 2010/11 знову був змінений формат: обидві групи (Східна та Західна) мали по 12 команд, причому кожна команда грала одна проти одної 3 рази.

З сезону 2012/13 Група Б знову стала єдиною.

Друга професіональна футбольна ліга 7 червня 2016 року назву чемпіонату було змінено на Другу професіональну футбольну лігу після затвердження нових критеріїв ліцензування клубів. Кожна команда грала з кожним 2 рази протягом сезону, переможець напряму виходив до Першої ліги, в той час як 2 та 3 місця грали плей-оф проти команд вищого дивізіону Болгарії за місце в еліті.

Команди Сезон 2019/20 :

Ботев (Гилибово) Чорноморець (Балчик) ЦСКА 1948 Хебир (Пазарджик) Каріана (Ерден) Литекс (Ловеч) Локомотив (Горішня Оряховиця) Локомотив (Софія) Лудогорець (Разград) II Монтана Нафтохімік (Бургас) Пирин (Благоєвград) ОФК Поморіє Септемврі (Софія) Спартак (Плевен) Спартак (Варна) Струмска слава (Радомир)

Чемпіони

1950 — Північна: Торпедо (Русе) • Південна: Спартак (Софія) 1951 — Ударник (Софія) 1952 — ВВС (Софія) 1953 — Софійська: Завод 12 (Софія) • Північно-східна: Спартак (Варна) • Північно-західна: Торпедо (Плевен) • Південно-східна: Ударник (Стара Загора) • Південно-західна: Червено знаме (Кюстендил) 1954 — Софійська: ВВС (Софія) • Північно-східна: Спартак (Русе) • Північно-західна: Червено знаме (Павлікені) • Південно-східна: ДНА (Пловдив) • Південно-західна: Червено знаме (Радомир) 1955 — Софійська: Спартак (Софія) • Північно-східна: Септемврі (Добрич) • Північно-західна: Червено знаме (Видин) • Південно-східна: Динамо (Пловдив) • Південно-західна: Динамо (Станке Димитров) 1956 — Софійська: Септемврі (Софія) • Північно-східна: СКНА (Варна) • Північна: СКНА (Русе) • Північно-західна: Локомотив (Лом) • Південно-східна: Ударник (Стара Загора) • Південна: Локомотив (Пловдив) • Південно-західна: Червено знаме (Станке Димитров) 1957 — Північна: Дунав (Русе) • Південна: Ботев (Стара Загора) 1958 — Північна: Спартак (Софія) • Південна: Марек (Дупниця) 1959 — Північна: Спартак (Софія) • Південна: Септемврі (Софія) 1960 — Берое (Стара Загора) 1961 — Спартак (Плевен) 1962 — Спартак (Софія) 1963 — Північна: Локомотив (Горішня Оряховиця) • Південна: Генерал Заїмов (Сливен) 1964 — Північна: Ботев (Враца) • Південна: Академік (Софія) 1965 — Північна: Спартак (Варна) • Південна: Ботев (Бургас) 1966 — Північна: Добруджа (Добрич) • Південна: Міньор (Перник) 1967 — Північна: Спартак (Плевен) • Південна: Сливен 1968 — Північна: Дунав (Русе) • Південна: Марек (Дупниця) 1969 — Північна: Етир (Велико Тирново) • Південна: Мариця (Пловдив) 1970 — Північна: Чардафон-Орловець (Габрово) • Південна: Лисков (Ямбол) 1971 — Північна: ЖСК-Спартак (Варна) • Південна: Берое (Стара Загора) 1972 — Північна: Панайот Волов (Шумен) • Південна: Перник 1973 — Північна: Янтра (Габрово) • Південна: Пирин (Благоєвград) 1974 — Північна: Дунав (Русе) • Південна: Сливен 1975 — Північна: ЖСК-Спартак (Варна) • Південна: Берое (Стара Загора) 1976 — Північна: Академік (Свиштов) • Південна: Марек (Дупниця) 1977 — Північна: Черно море (Варна) • Південна: Черноморец (Бургас) 1978 — Північна: Спартак (Плевен) • Південна: Хасково 1979 — Північна: Етир (Велико Тирново) • Південна: Міньор (Перник) 1980 — Північна: Академік (Софія) • Південна: Беласиця (Петрич) 1981 — Північна: Етир (Велико Тирново) • Південна: Хасково 1982 — Північна: ЖСК-Спартак (Варна) • Південна: Пирин (Благоєвград) 1983 — Північна: Панайот Волов (Шумен) • Південна: Берое (Стара Загора) 1984 — Північна: Спартак (Плевен) • Південна: Пирин (Благоєвград) 1985 — Академік (Свиштов) 1986 — Чорноморець (Бургас) 1987 — Міньор (Перник) 1988 — Черно море (Варна) 1989 — Хебир (Пазарджик) 1990 — Янтра (Габрово) 1991 — Хебир (Пазарджик) 1992 — Хасково 1993 — Черно море (Варна) 1994 — Північна: ЛЕКС (Ловеч) • Південна: Нафтохімік (Бургас) 1995 — Північна: Спартак (Варна) • Південна: Левскі (Кюстендил) 1996 — Мариця (Пловдив) 1997 — Литекс (Ловеч) 1998 — Септемврі (Софія) 1999 — Чорноморець (Бургас) 2000 — Черно море (Варна) 2001 — Спартак (Плевен) 2002 — Рильський спортіст (Самоков) 2003 — Родопа (Смолян) 2004 — Берое (Стара Загора) 2005 — Вихрен (Санданський) 2006 — Східна: Спартак (Варна) • Західна: Рилски спортист (Самоков) 2007 — Східна: ПСФК Чорноморець (Бургас) • Західна: ПФК Пирин (Благоєвград) 2008 — Східна: Сливен • Західна: Локомотив (Мездра) 2009 — Східна: Берое (Стара Загора) • Західна: ПФК Монтана 2010 — Східна: Каліакра (Каварна) • Західна: Видима-Раковскі (Севлиево) 2011 — Східна: Лудогорець (Разград) • Західна: Ботев (Враца) 2012 — Східна: Етир 1924 • Західна: Пирин (Гоце Делчев) 2013 — Нафтохімік (Бургас) 2014 — Марек (Дупниця) 2015 — ПФК Монтана 2016 — Дунав (Русе) 2017 — Етир (Велико Тирново) 2018 — Ботев (Враца) 2019 — Царско село (Софія)

Статистика (1950—2007)

Командні

Найбільша кількість чемпіонств: Берое (Стара Загора) — 9 разів (1953, 1956, 1957, 1959/60, 1970/71, 1974/75, 1982/83, 2003/04, 2008/09) Найбільша кількість проведених сезонів: Светкавиця (Тирговиште) — 44 рази Найбільше число забитих голів за один сезон: Берое (Стара Загора) — 113 (у 38 зустрічах протягом сезону 1974/75) Найменше число забитих голів за один сезон: ФК Димитровград — жодного гола (в 26 іграх сезону 1952) Найменше число пропущених за один сезон: Спартак (Софія) — 5 (у 15 зустрічах 1958 року.) Найбільше число пропущених за один сезон: Локомотив (Левскі) — 113 (у 42 зустрічах у сезоні 1981/82) Найбільше число перемог за один сезон: Хасково — 28 (у 42 матчах протягом сезону 1980/81) Найменше число перемог за один сезон: ФК Димитровград в 1952 році в 26 зустрічах, в 1953 році в 22 зустрічах і в сезоні 2000/01 в 31 іграх не перемагали. Найбільше число нічиїх за сезон: Академік (Софія) — 16 (у 34 зустрічах протягом сезону 1963/64) Найбільше число нічиїх за сезон: ФК Димитровград 1952 року в 26 зустрічах, Торпедо (Софія) 1953 року в 22 зустрічах, Арда (Карджалі) в 1953 році в 22 зустрічах, Карнобат в 1956 році в 22 зустрічах, Шумен в сезоні 1969/70 у 34 матчах, та Сливен у сезоні 1970/71 у 34 матчах не грали жодного матчу внічию. Найменше число поразок за сезон: Септемврі (Плевен) в сезоні 1948/49 в 12 матчах, ВВС (Софія) та ДНА (Пловдив) в 1954 році в 22 зустрічах, Спартак (Софія) в 1955 році в 24 зустрічах і Нафтекс (Бургас) в сезоні 2006/07 у 26 матчах жодного разу не програвали. Найбільше число поразок за сезон:  — 32 (у 38 матчах протягом сезону 1991/92)

Футболісти

Найбільше матчів у чемпіонаті: Пламен Лінков — 541 зустрічей за Литекс Найбільше голів у чемпіонаті: Пламен Лінков — 161 гол Найбільше голів за один сезон: Петко Петков (з Берое) — 53 голи у сезоні 1974/75)

Найкращі бомбардири