Молла Велі Відаді (; 17 березня 1709, Шамкір, Карабаське беглербегство, Сефевідська держава ‒ 13 травня 1809, , Грузинська губернія) — азербайджанський поет-просвітитель XVIII століття.
Життєпис Відаді народився 1709 року в місті Шамкір Карабаського беглербегства. Жив у Карабасі, а потім у Тифлісі. Служив писарем у грузинського царя Іраклія II.
Творчість Своїми ліричними віршами Відаді збагатив азербайджанську поезію, був майстром особливої форми віршів з парною римою — «гошма».
Реалістична лірика поета близька до ашузької поезії. Твори Молли Велі Відаді написані в дусі ісламістського суфізму. Він критикував феодальні міжусобні війни і жорстокість. Так, у відомому вірші «Мусібат-наме», що є відгуком на вбивство Гусейн хана Муштага, друга Відаді, поет передає жахи кровопролитних феодальних чвар, таврує неосвічених і жорстоких ханів, їхні злодійства і злочини перед народом:
Молла Велі Відаді був близьким другом відомого азербайджанського поета Молли Панаха ВагіфаМахмуд Исмаил, История Азербайджана (Краткий обзор с древнейших времен до 1920 г.). — Б.: Азернешр,1995.108 с.. Помітне місце у творчості Відаді займає його віршоване листування-діалог з ним, яке змістом нагадує змагання ашугів. На відміну від Вагіфа, у творах якого переважають мажорні тони, у віршах Молли Валі Відаді відчуваються смуток і безвихідь. Песимістичні настрої поета відбились у віршах «Журавлі», «Послання поетові Вагіфу», «Поплачеш». Вважається послідовником творчості Фізулі.
Деякі з його газелей і гошма перекладені російською мовою: «Мусаддас», «Ряд за поруч», «Там, де кохання марно серце чекає…». Перекладом творів Молли Велі Відаді займався Костянтин Симонов.
Нащадки Молла Велі Відаді був дідом за материнською лінією російського і азербайджанського генерала .
Примітки
Див. також Молла Панах Вагіф
Посилання Літ-салон. Відаді Молла Велі