Домагання на робочому місці, гарасмент на роботі (англ. Workplace harassment) — принизлива або загрозлива поведінка, спрямована на окрему працівницю (працівника) або вразливу групу осіб у робочому середовищі. Від гарасменту на роботі потерпають люди з вразливих груп: жінки, расові меншини, негетеросекскуальні люди, люди з інвалідністю, релігійні меншини.
Питання домагань на робочому місці аналізується в площині правозахисту та урядів починаючи з 1980-х, викликає широкий суспільний резонанс (MeToo, ЯНеБоюсьСказати), дослідницький та медичний інтерес, оскільки впливає на громадське здоров'я (особливо жіноче), ефективне управління, добробут компаній та судову практику. Насильство на робочому місці є значним джерелом стресу та психічних розладів. Згідно з законами про охорону праці та безпеки в усьому світіConcha-Barrientos, M., Imel, N.D., Driscoll, T., Steenland, N.K., Punnett, L., Fingerhut, M.A., Prüss-Üstün, A., Leigh, J., Tak, S.W., Corvalàn, C. (2004). Selected occupational risk factors. In M. Ezzati, A.D. Lopez, A. Rodgers & C.J.L. Murray (Eds.), Comparative Quantification of Health Risks. Geneva: World Health Organization., домагання та цькування на робочому місці визначаються як основні психосоціальні небезпеки. Надмірний нагляд, постійна критика та неможливість просуватися кар’єрною драбиною вважаються домаганням на робочому місці.
Тлумачення Мобінг, цькування, жорстоке поводження на робочому місці, агресія, чіпляння, зловживання становищем — все це синоніми або різновиди домагань на робочому місці. Text. Домагання включають різні види дискримінації та дії, які не обмежуються однією конкретною групою. Велику кількість видів домагань можна відносно поділити на психологічне і фізичне насильство. Усі форми домагань спрямовані на різні вразливі групи людей: передовсім жінок (сексизм), расові меншини (расизм), негетеросексуальних людей (гомофобія), людей з інвалідністю (ейблізм) та іммігрантів(-ок) (ксенофобія). Домагання на робочому місці вимагають плюралістичного розуміння, оскільки це поняття не можна пояснити одним цілісним і конкретним визначенням. Pdf.
Маріус Езер, визнаючи складність формулювання єдиного тлумачення, пояснює домагання на робочому місці як «нераціональну, повторювану поведінку щодо працівника(-ці) або групи працівників(-ць), що становить загрозу їх здоров'ю та безпеці». Pdf. Будь-який акт дискримінації чи насильства, що систематично приносить шкоду працівникам(-цям), вважається домаганням на робочому місці.
За словами Рози Брук, концепція домагань на робочому місці базується на двох принципах. По-перше, незалежно від статі, раси, сексуальної орієнтації чи будь-яких інших характеристик, кожна людина має право бути «вільною від жорстокого поводження на робочому місці». Оскільки свобода від жорстокого поводження є базовим правом людини, будь-яка форма приниження чи дискримінації є актом цькування. По-друге, проблеми, спричинені домаганням на робочому місці, мають шкідливий вплив на потерпілих. Дискримінація заважає людям досягти успішного просування в кар'єрі, обмежуючи її можливості.
Домагання на робочому місці — це не тільки сексуальне домагання в контексті роботи, хоча сексуальний харасмент є частою формою домагань. Міністерство праці США визначає цькування на робочому місці як щось більше, ніж просто сексуальне домагання. Також існують домагання за принципом «послуга за послугу», що виникає у випадках, коли рішення про прийом на роботу залежать від прийняття або відмови агресивної поведінки, як правило, сексуального характеру. Домагання на робочому місці – це також і образлива поведінка, яку можуть собі дозволити захищені групи, що є настільки жорстокою або поширеною, що створює вороже робоче середовище, або коли це призводить до несприятливого рішення щодо зайнятості (наприклад, звільнення чи пониження на посаді).
Види гарасменту на роботі Усі домагання на робочому місці можна поділити на два типи: фізичне насильство і психологічне насильство. Фізичне насильство включає сексуальне насильство та сексуальні домагання, психологічне стосується стресу та знущань. Часто керівників, які домагаються до своїх працівниць(-ків), не звільняють з посад, оскільки така поведінка покращує продуктивність за кроткий термін. Кетлін Райан та Даніел Естертейх провели дослідження «Без страху на робочому місці» і виявили, що поведінка агресора може варіюватися від натяків до зовнішніх фізичних загроз і може включати: «гру в мовчанку», прямі образи і навіть спалахи гніву. Незалежно від того, чи є ці дії навмисними чи спричинені стресом, в результаті підлеглі почуваються приниженими, ізольованими і схильні чинити харасмент щодо інших колег.
Сексуальне насильство Сексуальне насильство — одна з широко відомих форм фізичних домагань. Воно привернуло увагу науки та преси головним чином у 90-х після низки відомих сексуальних скандалів. «Серед найбільш горезвісних є слухання в Конгресі 1991 року щодо сексуальних домагань Аніти Гілл Кларенсом Томасом, кандидатом у Верховний Суд; сексуальний напад на жінок-офіцерок на вечірці під час щорічної конвенції льотчиків винищувачів 1991 року; звільнення льотчика військово-повітряних сил Келлі Флінн за подружню зраду у 1997 році; судовий процес 1998 року і виправдання військовослужбовця вищого рангу за звинуваченням у сексуальних домаганнях; і незалежне розслідування щодо сексуальних стосунків президента Клінтона з підлеглими». Завдяки такій кількості сексуальних скандалів засоби масової інформації та науковці зосередилися на розробці досліджень щодо сексуальних домагань на робочих місцях. Сексуальне насильство стає важко визначити, оскільки відмінність між сексуальними домаганнями та консенсуальною сексуальною поведінкою не є чітко окресленою. Деякі професії вимагають більшої толерантності до сексуальної поведінки, наприклад професія офіціанта та екскурсовода. Зокрема, роботодавці очікують, що працівники будуть відповідати рівню сексуальних взаємодій, які вони матимуть з клієнтами. Це беззаперечне очікування від роботодавців підштовхує працівників бачити лише два варіанти. Працівники повинні або терпіти сексуальні домагання від клієнтів,бо це «частина роботи», або повідомити про сексуальні домагання менеджеру і як результат бути звільненим. Окрім стресу, коли працівники повідомляють про сексуальне насильство, вони стикаються з критикою з боку колег, оскільки для них сексуальне насильство є частиною вимог до роботи.
Сексуальні домагання на робочих місцях — поширене явище. Наприклад, дослідження Міністерства захисту систем США в 1981 році доводить, що серед державних працівниць 33% хоча б раз чули коментарі сексуального характеру у свою сторону, 26% мали небажаний фізичний контакт, а 15% були примушені йти на побачення. Крім того, «майже 10% піддавалися сексуальному насильству, і такий же відсоток жінок скаржилися на повторні телефонні дзвінки і небажані листи». Крім цього, Фіцджеральд заявляє, що «жахливість таких цифр важко описати; вони вказують на те, що практично мільйони жінок піддаються образам і нападам - багато на постійній чи періодичній основі — і розцінюють це як ціну за те, що вони мають можливість заробляти на життя».
Фізичне насильство на робочому місці, тобто фізичні загрози та напади, спрямовані на персонал. Два основні види кривдників на робочому місці: клієнти-злочинці та співробітники. Злочинці проявляють насильство, крадучи та вбиваючи. Рівень вбивств на робочому місці значно збільшився за останні 20 років. За даними Національного інституту охорони праці, за 1980-1992 роки нараховують 9 937 вбивств на робочих місцях (в середньому близько 800 вбивств на рік).«У 1989 році вбивство було третьою провідною причиною смерті на робочому місці. Pdf. До 1993 року вбивства стали другою провідною причиною смерті на роботі та стали головною причиною смерті жінок». Більшість цих вбивств були скоєні злочинцями, оскільки Бюро статистики праці встановило, що лише 59 з 1063 були вбивствами, скоєними працівниками, а решта — злочинцями.
Насильство на робочому місці, що вчиняється колегами, є менш очевидним. Дослідження Northwestern National Life (1993) показало, що 15% респонденток(-ів) зазнали фізичного нападу на роботі, а 14% повідомили, що зазнали фізичного нападу за останні 12 місяців. Акти насильства на робочому місці включають в себе знущання, бійки та зґвалтування. Опитування 1016 фахівців з людських ресурсів, виявило, що «22% респонденток(-ів) зазнали знущань, 13% повідомили про бійки, а 1% - про зґвалтування чи сексуальне насильство». Значній частині фізичного насильства над персоналом передує агресія, тобто цькування може стати причиною насильства на робочому місці. Pdf.
Психологічне насильство На відміну від фізичних, психологічні домагання непомітні, а також розглядаються як соціально прийнятніші. Зазвичай психологічному хараменту на робочому місці приділяється менше уваги, ніж фізичним, що ставить питання про психологічні домагання. Психологічне насильство можна визначити як «агресивну вербальну та невербальну поведінку, яка не є явно пов'язаною з сексуальним домаганням чи расовою дискримінацією, але спрямована на отримання згоди з боку іншої людини шляхом насильства». Отже, психологічні домагання - це маніпулювання діями людей через соціальну поведінку.
Одна з поширених форм психологічного насильства на робочому місці це знущання (мобінг), довготривалий, ескалаційний конфлікт із частими домаганнями, що систематично спрямовані на якусь окрему людину. Акти знущань включають: звинувачення у помилках, залякування, виражені невербально, крики, виключення з колективу та «гру в мовчанку», позбавлення ресурсів та інформації, необхідної для роботи, саботаж та наклеп, образи та надмірно жорстку критику, а також необґрунтовано завищені вимоги до роботи, що завідомо призведе до провалу. Національне опитування Інституту вивчення знущань на робочих місцях 2014 року доводить, що 27% людей зазнали знущань в минулому, а 77% персоналу зараз страждають від знущань на робочому місці. Крім того, «понад 97% керівних медсестер, 60% працівниць(-ків) роздрібної торгівлі, 23% викладачок(-ів) та працівниць(-ків) університету та 53% студентства бізнес-шкіл повідомили про домагання» Pdf. . Домагаються не тільки до персоналу промислових підприємств, а й до персоналу лікарень, університетів, виробничих заводів, науково-дослідних галузей та агенток(-ів) соціального обслуговування.
Дослідження причин Одна сторона стверджує, що за знущання насправді відповідають ті, над ким знущаються.
Деякі медики та психологи вважають, що причиною знущань на робочому місці є психічні розлади працівника, над яким знущаються, наприклад підвищена тривога, а не напружена робоча ситуація. (див. Газлайтинг) Причинами знущань є проблеми з організацією та погані лідерські навички керівника. Знущання на робочому місці є полідетермінованим явищем, різні фактори грають роль у побудові напруги. Незважаючи на безліч аргументів, Запф стверджує, що визначити причину досить важко. Отримати уявлення про винних і потенційних свідків нереально, і тому дослідження в основному зосереджені на інтерв'юванні потерпілих.
Потерпілі групи Потерпілих від домагань на робочому місці можна розділити на три категорії за ознакою статі, сексуальної орієнтації та раси. Хоча одна група зазнає домагань на робочому місці частіше, ніж інші, домагання на робочому місці все ще впливають на широке коло населення.
Жінки