Андрі́й Ю́рійович Проце́нко (1994—2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис Народився 1994 року в селі Бохоники (Вінницький район, Вінницька область). Закінчив Бохоницьку ЗОШ, 2013-го — Гніванський професійний ліцей — машиніст-кранівник та фахівець з ремонту автомобілів.
З 16 квітня 2014 року проходив службу у в/ч А 4610, солдат, навідник 748-ї окремої радіолокаційної роти 133-го радіотехнічного батальйону 138-ї бригади. Брав участь у бойових діях, відряджений до 36-ї бригади. 16 травня 2019-го вчергове вирушив на передову.
2 вересня 2019-го вранці під час пересування до блокпоста на чергування, поблизу села Водяне (Волноваський район) зазнав важкого поранення у шию кулею снайпера. Того дня з 4:20 протягом пів години тривав обстріл Водяного зі стрілецької зброї — з боку окупованої Ужівки. Помер о 5-й ранку на руках у медиків.
5 вересня 2019 року похований у селі Бохоники, на кладовищі № 2.
Без Андрія лишились батьки та молодша сестра.
Нагороди та вшанування Указом Президента України № 897/2019 від 11 грудня 2019 року за особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання військового обов'язку нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 22 листопада 2019 року на фасаді Бохоницької ЗОШ відкрито меморіальну дошку Андрію Проценку.
Примітки
Джерела Проценко Андрій Юрійович // Книга пам'яті