5-та армія РСЧА — армія російських червоних військ, сформована в Луганську з харківських і луганських загонів Червоної армії під командуванням Климента Ворошилова.

Історія 9 квітня 1918 року в Луганськ прибула Рада народних комісарів ДКРР, разом з ним прибув 1-й Соціалістичний загін і всі харківські загони які підпорядковувалися Ворошилову.

У Луганську Ворошилову запропонували зі своїми загонами висунутися до Куп'янська і прийняти командування 5-ю РСЧА якою командував Сіверс. Цю пропозицію луганським резервним частинам (2000 бійців) якими командував Ворошилов було оформлено телеграмою Головного штабу Антонова-Овсієнко від 14 квітня 1918 року. У телеграмі говорилося:… Всім іншим боєздатним загоном виступити, під загальним командуванням Ворошилова, через Лисичанськ до Сватового і далі по бойовій обстановці.15 квітня за іншими відомостями 1918 року постановою Ради народних комісарів ДКРР Ворошилов був затверджений головнокомандувачем 5-й РСЧАИ. Локатош Харьковские коммунары в боях с немцами. «Летопись революции» 1924. № 3 Стр 79Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. Том 2. Стр 211Великий поход армии К. Е. Ворошилова от Луганска к Царицыну и героическая оборона Царицына: путеводитель по следам Гражданской войны. Стр 49. Текст постанови:Радою народних комісарів Донецької республіки призначається командувачем 5-ю армією т. К. ВорошиловДокументы о разгроме германских оккупантов на Украине в 1918 году / под ред. И. И. Минца и Е. Н. Городецкого. — [Москва]: ОГИЗ, Госполитиздат, 1942. Стр 53Гражданская война на Украине, т. 1, кн.1, стр. 120Документы по истории гражданской войны в СССР, т. 1, стр. 127.У цей же день в телеграмі в Головному штабу Антонова-Овсієнка в Микитівку з Луганська Ворошилов повідомляв що провів переговори з РНК ДКРР і прийняв їх пропозицію про перехід до нього командуванням 5-й РСЧА і сьогодні ж він виїжджає в напрямку Куп'янська. У цій же телеграмі Ворошилов просив Головний штаб видати письмовий припис Сиверсу про «…передачу армії з усіма поїздами постачання, озброєння, спорядження, штабу і грошових сум»Гражданская война на Украине (1918—1920). Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. Стр 120. Частини та майно 5-й РСЧА якою командував Сіверс так і не були передані Ворошилову, надалі група Ворошилова стала основою на якій була сформована нова 5-та РСЧАГражданская война на Украине (1918—1920). Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. Стр.17. Група під командуванням Ворошилова мала зайняти лінію оборони по річці Оскіл праворуч від Червоної Армії Донбасу БарановаАнтонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. Том 2. Стр 213.

Через переформатування своєї групи виїзд Ворошилова затягнувся. 17 квітня він отримав вказівку у Сватовому прикривати Південно-східну залізницю Луганськ — Міллерове, і обороняти підступи до Старобільська. Для магістралі основний опір має бути на підступах до Лисичанська і далі по Сіверському ДонцюАнтонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. Том 2. Стр. 238. Не дивлячись на наказ Ворошилов зі своїми загонами так і не прибув у Сватове, а загін Годлевського який обороняв місто 17 квітня був розбитий, а Сватове зайняли німціАнтонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. Том 2. Стр 239. Недалеко від Сватового на станції Кабанне Ворошилов зустрів загін Годлевського, той передав Ворошилову командування своїм загоном і одну тридюймівкуАнтонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. Том 2. Стр 240 .

Оборона Донбасу 17 квітня Ворошилов рушив ланцюги до Сватового справа їх підтримувала два броньовики, дійшовши до станції Кабанне. Вступивши в бойовий контакт з німцями червоноармійці відступили. Накази Антонова-Овсієнка про наступ на Сватове і відправлення заслону на Старобільськ з Кремінної та Рубіжного так і не були виконані. 18 квітня армія під командуванням Сіверса відступила в РРФСР, а найменування 5-та РСЧА було передано групі Ворошилова. У цей же день Руднєв повідомив у Головний штаб Антонова-Овсієнка що за наявних сил він не може виконати накази та відступає до КремінноїАнтонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. Том 2. Стр 240. Антонов-Овсієнко різко відреагував на невиконання наказу Ворошиловим, він наказував відправити з Родакового ешелони з бійцями й обороняти станцію Бунчужну — Краснянку і зайняти позиції по річці Мечетна і направити заслони на Нову-Астрахань і Старобільськ. Організацією тилу армією зайнялися Разживин і Гончаров. На підкріплення армії Антонов-Овсієнко відправив важку батарею і загін Сергунова з БахмутаАнтонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. Том 2. Стр 241.

До 20 квітня і частиною третьою армією зосередилася в район Луганськ — Родакове. 24 квітня на станції Родакове Ворошилов скликав нараду командирів розрізнених загонів і частин Червоної Армії Донбасу і 3-ї РСЧА. В ході обговорення Ворошилова обрали головнокомандувачем всіх загонів що відступали, при цьому він залишився командиром 5-ї РСЧА, а частини 3-ї РСЧА зберегли свою структуру і командування. Бійці Червоної Армії Донбасу влилися до складу 5-ї арміїВеликий поход армии К. Е. Ворошилова от Луганска к Царицыну и героическая оборона Царицына: путеводитель по следам Гражданской войны. Стр. 49.

25—26 квітня 5-та армія на ділянці Родакове — Крейдова (в районі Луганська) завдала поразки двом німецьким піхотним дивізіям, захопивши 2 батареї, 20 кулеметів, 2 літаки й обоз. Однак під натиском сил противника що переважали 28 квітня Луганськ був залишений й 5-та армія відійшла на Міллерово.

Саме з Міллерово почався Царицинський похід 5-ї армії, яким був пограбований український Донбас. Разом з армією йшли сім'ї робітників, було вивезене цінне промислове обладнання, військове майно, паротяги (понад 100) та вагони (понад 3 тисячі). На всьому шляху велися бої з німецькими військами та білокозаками. Витримавши з 16 червня по 2 липня запеклі бої з білокозаками, радянські війська переправилися на лівий берег Дону.

2 липня на ст. Кривомузгинська зустрілися з частинами Царицинського фронту. Наказом Північно-Кавказького військового округу від 23 червня 1918 роки частини 5-ї й 3-ї армій й Царицинського фронту, загони які були сформовані з населення Донецького й Морозівського округу, об'єдналися у Групу Ворошилова, що з середини липня 1918 року склали основну силу в обороні Царицина.

Хронологія

15 квітня — Рада народних комісарів ДКРР призначила Ворошилова К. Є. головнокомандувачем 5-й РСЧА 17 квітня — перше зіткнення групи Ворошилова з німцями на станції кабана і відступ червоноармійців. 18 квітня — Антонов-Овсієнко перейменував групу Ворошилова в 5-ю РСЧА. Бійці Солдатської організації в кількості 400 осіб, це робочі заводу «Донсода» і шахти «К. Скальковський» на станції Переїздна напали на частини Ворошилова що відступали. 24 квітня — на станції Родакове відбулися збори командирів розрізнених загонів 3-й РСЧА і Червоної Армії Донбасу і других загонів. За підсумком зборів колишні частини двох армій влилися до складу 5-ї РСЧА під загальним командуванням ВорошиловаВеликий поход армии К. Е. Ворошилова от Луганска к Царицыну и героическая оборона Царицына: путеводитель по следам Гражданской войны. Стр 49-50. 25—26 квітня — бої в районі Родакове перша перемога частин 5-й РСЧАВеликий поход армии К. Е. Ворошилова от Луганска к Царицыну и героическая оборона Царицына: путеводитель по следам Гражданской войны. Стр 50. Перше зіткнення з частинами Донецької групи Армії УНР полковника СікевичаВісти-Ивестия (Одеса) № 666 від 23.02.1922, сторінка 2. 27 квітня — отримавши наказ Антонова-Овсієнка про відхід 5-я РСЧА покинула Луганськ і відійшла до станції Міллерово. 30 квітня — 4 травня — Бої в районі станції Гундорска. 1—4 травня — бій в районі станції Лиха. 30 квітня 11 травня — бій в районі Білої Калитви. 10—25 травня — бій у районі Морозовська.

Командування

Головнокомандувач армії — Ворошилов Климент Єфремович Начальник штабу армії — Руднєв Микола Олександрович

Чисельність 17 квітня 1918 року — 2000 бійців із яких боєздатних 1500 осіб«Летопись революции» 1927. № 5-6 (26-27) Історичний журнал. Стр 178.

Китайські національні частини Інженером китайцем Ка-Оу-Хуна був сформований полк із китайців, які приїхали на заробітки в Донбас ще до революції і залишилися без роботи внаслідок зупинкою шахтАнтонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. Том 2. Стр 245.

1-й Ніжинський Китайський загін — командир Фу-Ві-ФійКарпенко Н. М. Китайский легион. Участие китайцев в революционных событиях на территории Украины (1917—1921 гг.) Стр. 73

Озброєння

Автомобільні та бронеавтомобільні частини 17 квітня 1918 року

2 — бронеавтомобіля

Артилерія На момент першого зіткнення частин армії Ворошилова з противником у нього фактично не було артилерії. Були тільки тридюймівки переданні Годлевським 17 квітня. 18 квітня Антонов-Овсієнко направив важку батарею гармат до складу армії.

1-ша окрема важка батарея

Бронепотяги

1 — бронепоїзд

Кіннота

Див. також 1-ша Комуністична стрілецька дивізія

Примітки

Джерела Гражданская война на Украине (1918—1920). Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. — К.: Наукова думка, 1967. — Том 1. Кн.1. Освободительная воина украинского народа против немецко-австрийских оккупантов. Разгром буржуазно-националистической Директории / Под ред. проф. И. К. Рыбалки. — 874 с. — Тираж 4500 экз. Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. Том 2. — М.-Л.: Госиздат: Отдел военной литературы, 1928. — 298 с. «Летопись революции» 1927. № 5—6 (26—27) Історичний журнал. До 1929 був друкованим органом Істпарту ЦК КП(б)У, потім — друкованим органом Інституту історії партії і Жовтневої революції на Україні при ЦК КП(б)У. 1922—1933. Великий поход армии К. Е. Ворошилова от Луганска к Царицыну и героическая оборона Царицына: путеводитель по следам Гражданской войны. Гос. воэн. изд-во Наркомата Обороны Союза ССР, 1938 — Всего страниц: 298. Алексеева, Лия Ивановна. Легендарный поход. Путеводитель по местам героич. сражений 5-й Укр. армии в 1918 г. / Л. И. Алексеева. — Донецк: Донбасс, 1969. — 56 сек. — Б. ц. Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, 1983. ЦГАСА. Ф.39472; 41 д.; 1929—1931 гг. Управление 18-го стрелкового корпуса. Карпенко Н. М. Китайский легион. Участие китайцев в революционных событиях на территории Украины (1917—1921 гг.) Луганск: Альма-матер, 2007. — 392 с. ISBN 978-966-617-157-6. И. Локатош Харьковские коммунары в боях с немцами. «Летопись революции» 1924. № 3 Історичний журнал. До 1929 року був друкованим органом Істпарту ЦК КП(б)У, потім — друкованим органом Інституту історії партії і Жовтневої революції на Україні при ЦК КП(б)У. 1922—1933.