Борш — село в Албанії, в окрузі Саранда на «албанській рив'єрі», на південних схилах Керавнійських гір, у однойменній долині та на березі Іонічного моря.

Географія Територія села розташована у широкій долині, утвореній декількома струмками. Пласка частина долини на заході забудована сільськими маєтками, низька частина заболочена, а більша похила частина долини зайнята оливковими та цитрусовими гаями.

Має піщаний пляж довжиною 5 км.

Через село тече декілька струмків, найбільший з яких бере початок на сході верхньої частини села та має назву Борш, а на берегах його збереглися зарості олеандру, які 2007 року було рекомендовано захистити статусом «охоронного ландшафту»Ministry of Public Works, Transport and Telecommunication, Albania. Southern Coastal. Development Plan -. Strategic Environmental. Assessment. Final Report. December 2007. E1141. V6. Струмки течуть з гірських джерел, які відомі під назвою «джерела Боршу». Навколо найбільшого джерела побудовано популярний ресторан. Струмок Борш довжиною в 2 км утворює мальовничий водоспад.

Також у західній частині села тече відносно повноводна річка Фтера.

У місцевості переважають північно-західні та північні вітри.

Через верхню частину села проходить автодорога Вльора-Саранда, прокладена 1957 року. На захід від Боршу знаходиться село Кепаро, на південний схід — селище Пікерас та село Лукове. Північна дорога у гори веде до села Фтерре.

Історія Місцевість відома з античних часів, коли на північ від села на пагорбі існувало давньоепірське місто Борш. Це був важливий центр хаонців, який за значенням можна порівняти з Хімарою чи Бутринтом. Надалі на пагорбі була побудована візантійська фортеця (Сопот), перебудована османами в XV—XVI століттях, руїни якої на початку XXI століття перетворені на музей. На південний захід від фортеці у 1974 році було знайдено некрополь та склеп IV-III століть до н. е.. У долині збереглися античні бруковані дороги, а також залишки іригаційної системи.

У першій половині XV століття фортецю Сопот та село Борш, яке лежало від неї вглиб долини річки Фтерра захопили османські війська. Натомість 1456 року ними володів неаполітанський король Альфонсо V, а в 1470-1479 роках фортецю й село утримували венеційці. Короткий час у 1479-1481 роках Сопот відійшов Османській імперії, але 1 вересня 1481 року його захопив . Утім 1492 року османи знову захопили фортецю й тепер майже без перерв володіли нею до початку XX століття. У той період Борш складався з близько 60 будинків та ще 14 будинків поблизу стін замку (село Кокні).Borsh. Integrated Sustainable Development of the Southern Coastal Region (2016)

У 1570 році з початком Кіпрської війни грецький військовий діяч з венеційськими військами з Корфу висадився в долині Борш та розпочав облогу османської фортеці. 7 червня фортецю було взято, а греки Хімаре почали повстання проти османів. Утім, уже 1571 року османська армія відвоювала фортецю назадHatzopoulos, Dionysios (1993).Greek Officers in the Eighteenth Century Venetian Army. The Journal of Modern Hellenism. 10: 157—165. ISSN 0743-7749

Сучасний Борш побудований нижче традиційного селища, яке спочатку було зруйноване в ході Першої світової війни, а надалі розбомблено в часи Другої світової війни.

Упродовж правління Алі-паші в XIX столітті Борш містив 700 будинків, також було відновлено фортецю, побудовано мечеть і медресе.

На квітень 2020 року в Борші був запланований «Південний вуличний фестиваль» (), що проводиться в селах Албанської рив'єри з 2017 року, який через пандемію коронавірусної хвороби було відкладеноSouth Outdoor Festival .

Населення та економіка Місцеве населення займається сільським господарством, зокрема скотарством та вирощуванням олив. Наявний оливопереробний завод.

Станом на 2005 рік у селі було декілька готелів на березі моря, надалі їхня кількість зросла.

Доповідь Світового банку 2005 року відмічала ненадійне електро- та водопостачання в селі, а також відсутність каналізації.

Демографія Дані наведено за доповіддю. Рік 1926 1945 1950 1960 1969 1979 1989 2004 Кількість населення, осіб 937 744 860 1088 1431 1022 1213 1280

Примітки

Джерела Borsh. Integrated Sustainable Development of the Southern Coastal Region (2016)