Благо́я Івано́в (; *, Скоп'є, Королівство Югославія) — македонський журналіст, письменник, драматург, критик і літературознавецьМакедонски писатели/Macedonian writers, Друштво на писатели на Македонија, 2004, стр. 95 .
З біографії
Благоя Іванов народився 4 лютого 1935 року в Скоп'є.
Закінчив філософський факультет Скопського університету.
Працював співробітником, редактором і головним редактором відділу культури на «Радіо-Скоп'є», режисером на македонському телебаченні, також редактором часопису „Млада литература“ і головним і відповідальним редактором часопису „Разгледи“. Викладав драматичне мистецтво у Скопському університеті.
Письменник — член Спілки письменників Македонії починаючи з 1958 року, якийсь час очолював її; також член Македонського ПЕН-центру.
Творчість і визнання
Благоя Іванов є автором оповідань, романів, критичних статей і есеїв.
Бібліографія
Седум умирања (проза, 1956) Ноќ без починка (оповідання, 1958) Црвено рондо (оповідання, 1964) Патувања (ліричні мініатюри, 1969) Ветрови (роман, 1969) Соочувања (критичні статті та есеї, 1971) Три средби на разминување (радіо і ТБ-п'єси, 1973) Од онаа страна на заборавот (оповідання, 1975) Една година и цел живот (роман, 1978) Современа драма и театар во Македонија (збірник, 1983) Бланка (проза, 1985) Малата врата на надежта (оповідання, 1985) Маалски игри (роман для молоді, 1989) Чекање на зората (роман, 1998) Сватови (оповідання, 2000) </div> Українською мовою оповідання Благої Іванова «Сорочка» переклав Андрій Лисенко (увійшло до збірки «Македонська новела», яка вийшла 1972 року в серії «Зарубіжна новела» і за яку перекладач отримав міжнародну премію «Золоте перо»).
Благоя Іванов за свою літературну творчість має низку місцевих нагород і визнань, зокрема: „1 Мај“, „Рациново признание“, „Кочо Рацин“.
Примітки
Джерела Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 356. Македонски писатели/Macedonian writers, Друштво на писатели на Македонија, 2004, стр. 95