Давньогрузинська мова (ႤႬႠჂ ႵႠႰႧႭჃႪႨ, енай картулі) — літературна мова середньовічної Грузії, яка з'явилася в V столітті. Зараз використовується як мова богослужіння Грузинської православної церкви і, в більшій частині, є зрозумілою носіям сучасної грузинської мови. Давньогрузинська мова пізніше розвинулась в середньовічну грузинську мову в XI столітті, яка, своєю чергою, у XVIII столітті розвинулась в сучасну грузинську мову.

Виділяються два періоди: ранній давньогрузинський (V—VIII століття) і класичний давньогрузинський (IX—XI століття). У ранньому давньогрузинському періоді представлені два діалекти: Ханметі (ხანმეტი, V—VII століття) і Хаеметі (ჱაემეტი, VII—VIII століття).

Корпус текстів ранньою давньогрузинською мовою є обмеженим в кількості та складається лише з 12 написів і 8 рукописів з релігійними текстами. Література класичною давньогрузинською містить філософські та історіографічні праці.

Фонетика

В давньогрузинській мові є 29 приголосних і 5 голосних. Також виділяється напівголосна «й» — алофон голосної «і» в поствокальній позиції. + Приголосні дравньогрузинської мови Губні Зубні / Альвеолярні Альвео-палатальні Велярні Язичкові Глоттальні Глуха придихова зупинка p [pʰ] t [tʰ] k [kʰ] q [qʰ] Глуха глотталізована зупинка ṗ [pˀ] ṭ [tˀ] ḳ [kˀ] q̇ [qˀ] Озвучена зупинка b d g Глухий придиховий африкат с [tsʰ] č [tʃʰ] Глухий глотталізований африкат c̣ [tsˀ] č̣ [tʃˀ] Дзвінкий африкат ʒ ǯ [dʒ] Глухий фрікатив s š [ʃ] x [χ] h Дзвінкий фрікатив z ž [ʒ] ɣ [ʁ] Носова m n Тремтяча r Латеральна l Напівголосна ṷ j [j] + Голосні давньогрузинської мови Передні Середні Задні Високі i u Середні e o Низькі a Грузинськими абетками, які використовувались в давньогрузинській мові, є «асомтаврулі» (великі літери) або «мргловані» (округлений). Абетка є майже ідеальною фонематичною, яка показує майже завжди однозначну відповідність між фонемами та графемами. Абетку створено на основі грецької абетки, з тим же абетковим порядком літер. Літери, що представляють фонеми негрецького походження, знаходяться в самому кінці. Також у складі абетки є три букви, яким відповідають три грецькі фонеми, не представлені в грузинській мові (ē, ü і ō). Зображення літер у більшості випадків значно відрізняються від грецької мови (наприклад грецьким Φ Θ Χ [pʰ tʰ kʰ] в асомтаврулі відповідають Ⴔ Ⴇ Ⴕ). ГрецькаΑΒΓΔΕϜΖΗΘΙΚΛΜΝ(Ξ)ΟΠ(Ϙ)ΡАсомтавруліႠႡႢႣႤႥႦჁႧႨႩႪႫႬჂႭႮႯႰТранслітераціяабгдевзēтік’лмнйопжр ГрецькаΣΤΥΦΧ(Ψ)–––––––––––ΩАсомтавруліႱႲჃႴႵႶႷႸႹႺႻႼႽႾჄႿჀჅТранслітераціяст’юпкгк’шчцдзц’ч’хквжхō

Орфографія Орфографія доволі послідовна, що значить що одне і те ж слово однаково пишеться в усіх випадках. Застосовується принцип «як чується, так і пишеться» завдяки тому, що в більшості випадків одній фонемі відповідає одна літера. Деякі винятки представлені нижче.

Голосна u (у)

Головний виняток з правила «як чується, так і пишеться» це фонема «u», якій відповідає диграф ႭჃ 〈oü〉. Наприклад, ႮႭჃႰႨ 〈p'oüri〉 (п'урі — «хліб»). Запозичено з грецької мови, де u передається послідовністю літер ου. У писемності «нусхурі» диграф ⴍⴣ 〈oü〉 перетворився на одну літеру ⴓ 〈u〉 (в сучасній грузинській — უ). Пізніше ввели схожу літеру Ⴓ, якої в ранній давньогрузинській абетці не було.

Напівголосна w (у / в)

Пишеться двома способами залежно від позиції в слові. Після приголосної — диграф ႭჃ 〈oü〉, наприклад: ႹႭჃႤႬ 〈choüen〉 (чуен — «ми»), ႢႭჃႰႨႲႨ 〈goürit'i〉 (гуріт'і — «горлиця»). Диграф ႭჃ 〈oü〉 представляє звуки w і u без відмінностей в написанні. Наприклад: ႵႭჃႧႨ 〈khoüti〉 (хуті — «п'ять») і ႤႵႭჃႱႨ 〈ekoüsi〉 (екусі — «шість»). В інших позиціях позначається літерою Ⴅ 〈v〉, наприклад: ႧႭႥႪႨ 〈tovli〉 (тоулі — «сніг»), ႥႤႪႨ 〈veli〉 (уелі — «поле»), ႩႠႰႠႥႨ 〈k'aravi〉 (к'араві — «намет»).

Два написання є алофонічною варіацією, як в сучасній грузинській, між [w] в постконсонантній позиції і [ʋ] або [β] в інших позиціях. У сучасній грузинській мові (з 1879 року) звуки [w] і [ʋ / β] відповідають букві ვ 〈v〉. Написання з Ⴅ 〈v〉 замість ჃႭ 〈oü〉 також зустрічається в давньогрузинській — ႠႣႥႨႪႨ 〈advili〉 (адвілі — «легко»), ႷႥႤႪႨ 〈q'veli〉 (куелі — «сир»). Виняток — ႰႥႠ 〈rva〉 (руа — «вісім»).

Література