Станіслав Боніфацій Юндзілл (, , ; 6 травня 1761, Ясениці поблизу Ліди — 15 квітня 1847, Вільно) — натураліст, ботанік, педагог, професор Віленського університету.
Біографія Народився в 1761 році. У 1774—1779 роках навчався в школах піарів у Ліді та Любешеві (Волинська губернія).
У 1779 році став членом ордена піарів. Викладав у школах піарів в містах Расейняй і Вільно (1779—1780). У 1782 році прослухав курс фізики, у 1783 році — курс хімії у Головній Віленській школі Великого князівства Литовського () у Вільно.
Від 1784 року — католицький священник. У 1785—1786 роках викладав у школі піарів в м. Щучин (Гродненська губернія), заснував при ній ботанічний сад і заклав парк біля маєтку Сципіонів.
У 1786—1787 роках прослухав курси хімії та зоології у Головній Віленській школі та приватний курс ботаніки у Георга Форстера (1787). У 1790—1792 роках викладав (польською мовою) природничі науки у колегії піарів у Вільно. Починаючи з 1792 року, працював викладачем у Головній Віленській школі Великого князівства Литовського.
Стажувався в Австрії, Саксонії, Угорщині. Так, у 1795—1796 роках, у Відні був слухачем курсів анатомії тварин, фізіології, фармацевтики, патології і терапії. Після повернення в 1797 році на Батьківщину став віце-професором у Головній Віленській школі. З 1798 року — доктор філософії. З 1802 року — професор ботаніки та зоології (перший професор — місцевий уродженець). До 1824 року завідував кафедрою природничих наук Віленського університету.
У 1799 році прийняв від доктора Ф. Ф. Шпіцнагеля керівництво ботанічним садом. Переніс ботанічний сад в Серейкишки і розширив його. Значно поповнив зоологічними колекціями кабінет природничих наук і обладнав мінералогічний кабінет.
Член наукових товариств: варшавських (, 1801; , 1811) та Московського товариства дослідників природи (1805).
Від 1805 року — редактор і активний співробітник віленської щомісячної газети .
Після виходу у відставку у 1826 році здійснив поїздки у Карлсбад, Варшаву, Вроцлав, Берлін (1827, 1833, 1835), ознайомлюючись з тамтешніми ботанічними і помологічними садами.
Помер 27 квітня 1847 року у Вільно. Похований на місцевому Бернардинському кладовищі.
На його честь названа вулиця у Вільнюсі в мікрорайоні Кайренай. Також вулиця Юндзілла є в місті Гродно (Білорусь).
Наукова діяльність
Викладав ботаніку та інші природничі курси. Був один із зачинателів викладання ветеринарії в Литві.
Автор перших навчальних посібників із природничих наук для студентів Віленського університету «Основи ботаніки» (, 1804—1805, 2 частини); «Короткий курс зоології» (, 1807, 3 томи). Обидва підручники кілька разів перевидавалися.
Головною цариною наукових досліджень Станіслава Юндзілла була ботаніка. Також він займався ентомологією, вивчав міграцію птахів; був одним із засновків орнітологічних досліджень на території Литви.
Автор першого точного опису флори Литви (за класифікацією Ліннея, , 1791, друге — , 1811) і праці «Прикладна ботаніка» (). За опис литовської флори польський король Станіслав-Август Понятовський нагородив професора золотою медаллю.
Написав також велику кількість популярних статей і спогадів із питань зоології і сільського господарства.
Примітки
Література Станислав Юндзилл создал уникальные учебники по ботанике и зоологии Pamiętniki życia księdza Stanisława Jundziłła, profesora botaniki i zoologii w cesarskim wileńskim uniwersytecie, wydał AM Kurpiel. SB Jundziłł. Gabinet Historii Naturalnej i Ogród Botaniczny Wileńskiego Uniwersytetu // Biblioteka Warszawska . Т. 1. J. Bieliński. Uniwersytet Wileński (1579—1831). T. 1-3, Kraków 1899—1900. SB Jundziłł. Cudzoziemcy w Uniwersytecie // L. Janowski. W promieniach Wilna i Krzemieńca. Wilno, 1903. W. Sławiński. X. Stanisław Bonifacy Jundziłł profesor Historii Naturalnej Wszechnicy Wileńskiej. — Lublin, 1947. A. Merkys. SB Jundzilo mokslinė ir pedagoginė veikla // Iš mokslų istorijos Lietuvoje. Vilnius, 1960. AH Kirkoras. Pasivaikščiojimai po Vilnių ir jo apylinkes. Vilnius, 1991. W. Grębecka. Stanisław Bonifacy Jundziłł — wybitny uczony polskiego oświecenia (1761—1847) // Wkład Pijarów do nauki i kultury w Polsce XVII—XIX w. / Red. I. Stasiewicz-Jasiukowa. Warszawa — Kraków, 1993. W. Grębecka. Wilno — Krzemieniec. Botaniczna szkoła naukowa (1781—1841). Warszawa, 1998.
Посилання