Непрямий умисел () — в юриспруденції загалом, і криміналістиці зокрема, такий вид умислу, при якому особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачає його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажає, але свідомо припускає їх настаннюУмисел і його види (коментар до ст. 24 КК України) / Р. В. Вереша // Вісник Академії адвокатури України. — 2010. — Число 3. — С. 73-82.Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131) Президент України Л.КУЧМА м. Київ 5 квітня 2001 року № 2341-III. Верховна Рада України. 2001. Протиставляється прямому умислу.
Відомий німецький криміналіст Пауль Фоєрбах під непрямим розумів той умисел, який заздалегідь передбачуваний і який можна підтвердити обставинами справи (наприклад, силою удару, використаною зброєю тощо), завдяки яким можна було би зробити висновок, що винний розумів те, що робить, а тому і замишляв все усвідомленоВиды умышленной виновности // Таганцев Н. С. Уголовное право (Общая часть). Часть 1. По изданию 1902 года. Allpravo.ru. — 2003.. Нині загальноприйнято розуміється під непрямим умислом так звана злочинна байдужість (), коли винний передбачає, що його дія може призвести до злочинного результату, але свідомо допускаю цеУмысел // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: т. XXXIVa (1902): Углерод — Усилие, с. 736—738. Тому непрямий умисел також називають ще евентуальним
Непрямий умисел відрізняється від прямого як за інтелектуальними, так і вольовими ознакамиУголовное право России. Практический курс / Под общ. ред. А. И. Бастрыкина; под науч. ред. А. В. Наумова. М., 2007. С. 86 .
Примітки