M38 «Вольфхаунд» () — легкий бронеавтомобіль з колісною формулою 6 × 6 виробництва США часів Другої світової війни.
Історія розробки та служби Повнопривідний тривісний бронеавтомобіль M38 «Вольфхаунд» був створений наприкінці війни фахівцями фірми Chevrolet, які за основу взяли бронеавтомобіль M8. Ця машина призначалася для дій у несприятливих дорожніх умовах, що і зумовило обрану схему, що забезпечувала їй найкращу прохідність. За своїми характеристиками і складом озброєння M38 приблизно відповідав бронеавтомобілю M6. Перший прототип поступив на випробування в 1945 році, але через закінчення війни серійно M38 не будувався.
Корпус бронеавтомобіля зварювався з листів катаної сталевої броні завтовшки 9 мм. Верхній і нижній лобові листи встановлювалися під нахилом, що збільшувало їх кулестійкість. Уздовж бортів корпусу, майже на рівні даху, простягалися широкі крила, що нагадували своєю формою надгусеничні полки танків. Під крилами в проміжках між колесами розміщувалися трапецієподібні ящики, що служили для зберігання запасних частин та інструментів. Посередині корпусу розташовувалася башта кругового обертання з погоном діаметром 1422 мм, озброєна 37-мм гарматою M6 і спареним з нею 7,62-мм кулеметом. Бронювання лобової частини башти досягало 12 мм, бортів і корми — 9 мм. Таким чином, броньовий захист машини захищав екіпаж від вогню стрілецької зброї й дрібних уламків снарядів і мін.
У передній частині корпусу бронеавтомобіля розташовувалося відділення управління, в якому з лівого боку розташовувався водій машини.
За відділенням управління знаходилося бойове відділення, до складу якого входила башта з 37-мм протитанковою гарматою M24A1 (M6) з напівавтоматичним вертикальним клиновим затвором. Наведення гармати у вертикальній площині здійснювалося за допомогою ручного приводу, розташованого зліва від люльки M24, причому максимальний кут нахилу становив -10°, а максимальний кут піднесення + 20°. Боєкомплект складався з 93 артилерійських пострілів, у тому числі бронебійні M74 з початковою швидкістю 883 м/с, фугасні M63 з початковою швидкістю 792 м/с і осколкові M2. Артилерійські постріли кріпилися до внутрішніх стінок башти і бойового відділення за допомогою пружинних затискачів.
Див. також Панцирник Lince Landsverk L-180 40M Nimród Sd.Kfz. 231 (8-Rad) БА-11 Pbil m/39
Посилання
M38 Wolfhound Light Armored Car M38 Wolfhound T28/M38 Wolfhound 6x6 Armored Car М38 Armored Car Средний бронеавтомобиль Средний бронеавтомобиль М38 «Wolfhound» БРОНЕАВТОМОБИЛЬ М38
Література Davis, Michael W.J (2012). Chevrolet 1911—1960. Arcadia Publishing. ISBN 978-0-7385-9394-4 R. P. Hunnicutt. Armored Car: A History of the American Wheeled Combat Vehicles. — Novato, CA: Presidio Press, 2002. — 320 с. — ISBN 0-89141-777-X. Бронеавтомобиль M38: перспективный бронеавтомобиль (рус.) // Вооружённые силы стран мира: журнал. — 2015. — № 96. — С. 075.01.