Вільгельм Ойген Віктор Гайссерт (; 5 січня 1879, Штутгарт — 21 березня 1945, Вісбаден) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту.
Біографія Син директор поліцейського училища Ойгена фон Гайссерта і його дружини Берти, уродженої Гайсслер. 24 березня 1896 року вступив у Саксонську армію, служив в піхоті. 15 квітня 1913 року відряджений в 3-й батальйон цепелінів. З 1 жовтня 1913 року — командир 2-го батальйону цепелінів, одночасно з 6 жовтня 1913 по 15 березня 1914 року був відряджений на будівництво цепелінів.
Учасник Першої світової війни. З 14 серпня 1914 року — командир училища командирів цепелінів. З 8 жовтня 1914 року — командир цепеліна Z X, з 2 лютого 1915 року послідовно командував цепелінами Z XIII, LZ 19 і LZ 101. В 1917 році відряджений в штабу групи армій кронпринца, потім — в штаб командувача-генерала повітряним транспортом і в 42-й польовий батальйон цепелінів. З 1 жовтня 1917 року — командир 42-го польового батальйону цепелінів, з 1918 року — 15-го батальйону цепелінів. З 24 березня по 5 грудня 1918 року — командувач цепелінами 2-ї армії. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в мототранспортних частинах. 28 лютого 1931 року вийшов у відставку.
26 серпня 1939 року призваний на службу і призначений комендантом табору для інтернованих осіб у Нюрнберзі (Internierungslagers XIII). З 22 листопада 1939 року — комендант табору для військовополонених офіцерів 12.А в Гадамарі (Oflag XII.A). З 15 квітня 1940 року — комендант табору для військовополонених 12.А в Лімбурзі (Stalag XII.A Limburg). З 19 липня 1940 року — начальник 9-го районного управління у справах військовополонених у Франції (Kriegsgefangenenbezirks IX in Frankreich). З 24 червня 1941 року — начальник управління у справах військовополонених Командування військ в Прибалтиці (Kriegsgefangenen im Bereich des Wehrmachtbefehlshaber Ostland). 1 листопада 1942 року відправлений у резерв ОКГ, 31 січня 1943 року — у відставку. Помер від атеросклерозу. Похований у Вісбадені.
Звання
Фенріх (24 березня 1896) Лейтенант (21 липня 1897) Оберлейтенант (23 вересня 1905) Гауптман запасу (20 березня 1912) Майор (2 вересня 1917) Оберстлейтенант (1 жовтня 1926) Оберст (1 жовтня 1929) Генерал-майор запасу (28 лютого 1931) Генерал-майор до розпорядження (1 грудня 1940) Генерал-лейтенант до розпорядження (1 квітня 1942)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (2 лютого 1916) Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами Ганзейський Хрест (Гамбург) Військова медаль (Османська імперія) Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 2-й клас (Болгарія) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Пам'ятний знак для екіпажів дирижаблів Медаль «За вислугу років» (Саксонія) Почесний хрест ветерана війни з мечами Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
Посилання
Біографія. Біографічні дані. Нагороди.