Дави́д Абра́мович Сарно́в (, ; 1891—1971) — американський зв'язківець і бізнесмен, один із засновників радіо- та телемовлення в США.
Життєпис Народився в єврейській родині Абрама та Лії Сарнових у містечку Узляни Ігуменського повіту Мінської губернії (нині село в Пуховицькому районі Мінської області Білорусі). У 1900 р. разом із батьком (та трьома братами з однією сестрою) переїхав до США. Навчався у Хедері. Був вуличним продавцем газет після занять в .
У 15-річному віці отримав роботу посильного в комерційній компанії (), вивчив азбуку Морзе і в 1906 р. вступив на роботу у Нью-Йорку як телеграфіст у телеграфну компанію ().
14 квітня 1912 р. він прийняв радіотелеграму про катастрофу лайнера «Титанік» й три доби підтримував зв'язок з рятувальниками. Врешті з-за цього завоював велику популярність, швидко просувався по службі та незабаром став інструктором, потім помічником головного інженера й комерційним директором компанії. Першим висловив ідею створення комерційного радіоприймача.
З 1919 р. працював у корпорації з виробництва радіоелектронної апаратури «RCA», з 1922 р. — її віце-президент, з 1930 р. — президент, в 1947—1970 рр. — голова ради директорів. У 1926 р. заснував «Національну радіомовну компанію» (NBC). З початку 1920-х років був радником десяти президентів США. У 1928 р. створив експериментальну телестанцію.
Під час Другої світової війни служив консультантом з питань комунікації при генералові Дуайтові Ейзенхауері, отримав звання бригадного генерала в Корпусі зв'язку армії США (1941—1945).
Давид Сарнов організував регулярне телемовлення в США (з 1939 р.). Під його керівництвом створена система кольорового телебачення, сумісна з чорно-білим (у 1949 р.), зроблено запис телепередачі відеомагнітофоном (у 1956 р.), знятий перший телевізійний художній відеофільм (у 1964 р.). Президент США Ліндон Джонсон, який знав його багато років, сказав у 1964 р.:
Брав участь у створенні систем космічного зв'язку, комп'ютеризації США. Міжнародний інститут інженерів-електриків заснував премію з його ім'ям за досягнення в галузі електроніки (у 1959 р.).
Він помер 12 грудня 1971 року. Похований у мавзолеї на в Валхалі, невключеної території () в межах міста Маунт-Плезант у штаті Нью-Йорк.
Нагороди Почесний доктор Колумбійського, Нью-Йоркського й інших університетів, бригадний генерал (1944). Юніорський досягнення США — Зал слави США; Національна асоціація телерадіомовників «Зала слави»; Зал слави телебачення; Зал слави Нью-Джерсі; Зал слави Національного радіо. У 1953 р. отримав Медаль засновників IRE. У 1967 р. — Лицар Хреста Лотарингії (Франція)Fowle, Farnsworth (10 January 1974). «Mrs. David Sarnoff Dies at 79; Widow of Broadcasting Pioneer ». The New York Times. p. 40. Retrieved 15 October 2016. Легіон Заслуг (США) Медаль Опору (Франція)
Примітки
Джерела Анатолий Вейценфельд. Отец телерадиовещания // «Звукорежиссёр»: журнал. — 2005. — № 7. — С.74—78. — . Иванян Э. А., Энциклопедия российско-американских отношений. XVIII—XX века. — : Международные отношения, 2001. — 696 с. — .
Посилання