Військо Речі Посполитої — Збройні Сили Речі Посполитої, що складалися з двох армій: Королівства Польського та Великого князівства Литовського, які об'єдналися у конфедерацію у 1569 році після укладання Люблінської унії. Командирами армії були гетьмани (коронний чи Великі гетьман литовський). Збройні сили Республіки складалися з сухопутних і морських військ. Основну частину складали саме сухопутні війська. Військово-морські сили Речі Посполитої ніколи не відігравали важливої ​​ролі у військовій структурі країни і не припиняли своє існування в середині XVII століття.

Чисельність у 1626 р.: 16 піхотних хоругв — 2380 осіб; 20 гармат, у тому числі 7 важких, 2 середні та 11 легких. Гусарів: 18 хоругв — 2930 вершників. Козаків: 28 хоругв — 3450 вершників. у 1633 р.: 5990 вершників, 10600 піхотинців. у 1659 р.: від 54 000 до 60 000 у 1696 р.: 23 914 Wimmer J., «Materiały do zagadnienia liczebności i organizacji armii koronnej w latach 1690—1696» // Studia i Materiały do Historii Wojskowości. Tom 9, Cz. 1. Warszawa, 1963. у 1699 р.: 18 250 Wimmer J., Wojsko Rzeczypospolitej w dobie wojny północnej 1700—1717. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1956. у 1700 р.: 17 570 Wimmer J., «Wojsko Polskie w przededniu Wojni Polnocnej (1699—1702)» // Studia i Materiały do Historii Wojskowości. T. 1. Warszawa, 1954. — S.339–392. у 1702 р.: 18 140 у 1717 р.: 24 200. Німий сейм 1717 р. заявив, що чисельність армії Речі Посполитої повинна становити 24 200 (18 000 від Польщі та 6 200 від Литви). Армії сусідів Речі Посполитої були до 12 разів більшими: Імператорська російська армія налічувала 300 000; Пруська армія та  — 150 000 Bardach, Juliusz; Lesnodorski, Boguslaw; Pietrzak, Michal (1987). Historia panstwa i prawa polskiego. Warsawa: Paristwowe Wydawnictwo Naukowe. — S.231., що зросли до 200 000 .. у 1775 р.: цільове число Постійної Ради в 30000 вояків не було досягнуто Bardach, Juliusz; Lesnodorski, Boguslaw; Pietrzak, Michal (1987). Historia panstwa i prawa polskiego. Warsawa: Paristwowe Wydawnictwo Naukowe. — S.299. у 1791 р.: Були спроби провести військову реформу з прийняттям Конституції 3 травня 1791 р., де зазначалося, що армія повинна налічувати до 100 000 вояків Bardach, Juliusz; Lesnodorski, Boguslaw; Pietrzak, Michal (1987). Historia panstwa i prawa polskiego. Warsawa: Paristwowe Wydawnictwo Naukowe. — S.317. у 1792 р.: 65 000 (22 травня 1792 р. — 25 654 кавалерії та 72 910 піхотинців Jadwiga Nadzieja (1988). Od Jakobina do księcia namiestnika. Wydawnictwo «Śląsk». — p.34. .) у 1794 р.: 14 000

Після поразки Речі Посполитої у війні з Росією та скасування Конституції армія Речі Посполитої була скорочена приблизно до 36 000 вояків. А у 1794 р. Росія вимагала подальшого скорочення армії Речі Посполитої до 15000 воїнів. Цей російський план призвів до остаточного конфлікту армії Речі Посполитої з Росією, повстання Тадеуша Костюшка Jadwiga Nadzieja (1988). Od Jakobina do księcia namiestnika. Wydawnictwo «Śląsk». — p.55. ..

Типи підрозділів Кварцяне військо — регулярні підрозділи оплачувані з «кварти», тобто податку, що отримувався з королівщини. Створена у другій половині XVI століття від поточної оборони. Їх відділи мали від 2 до 6 тисяч вояків. Вони складалися з кінноти, піхоти та артилерії. Військо суплементове — формувалось під час війни. Військо компутове — регулярні війська, створені в 1652 р.. Королівська гвардія — підрозділ короля, основною метою якого було забезпечення безпеки правителя та його родини. Посполите рушення — загони шляхти сформовані під час війни як підтримка регулярних військ. Військо приватне, військо ординацьке — підрозділи підтримувані магнатами (чисельність від декількох сотень до кількох тисяч вояків). Найманці — складалися переважно з іноземців, у Речі Посполитій їх застосовували рідко. Повітове військо — підрозділи територіальної оборони, зараховані та сплачені за рішенням сеймиків; метою яких була боротьба з місцевими загрозами у повітах (банди злочинців, набіги татарів); вони іноді брали участь у війнах з державною армією. Міські війська — піхота та артилерія, призначені муніципальним урядом для захисту міста. Реєстрове козацтво — відділи складені запорозькими козаками й зареєстровані на службі.

Військові формування Кіннота: Крилаті гусари — ауторамент державний Панцирні козаки — ауторамент державний Петигорці — ауторамент державний Легка кавалерія — ауторамент державний Козацька кіннота — ауторамент державний Татарська кавалерія — ауторамент державний Волоська кіннота — ауторамент державний Лісовчики — наймити Рейтари — ауторамент іноземний Аркебузерія — ауторамент іноземний Піхота: Ланова — ауторамент державний Вибранецька — ауторамент державний Димова — ауторамент державний Угорська піхота — польсько-угорська піхота, ауторамент державний Німецька піхота — ауторамент іноземний Драгуни — ауторамент іноземний Запорозькі козаки Реєстрове козацтво Гармаші (артилерія) Польський флот — невеликий.

Керівництво Військом Речі Посполитої командували два гетьмани великі (коронний і литовський), та два польні. Керували вони двома арміями: Коронною й Литовською. Які об'єднувалися у час небезпеки. Великий гетьман коронний Великий гетьман Литовський Польний гетьман литовський Польний гетьман коронний

Галерея

Див. також Військо Великого Князівства Литовського у XVIII столітті Військо Великого князівства Литовського

Примітки

Джерела

Paweł Jasienica, «Rzeczpospolita Obojga Narodów. Srebrny Wiek», Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa, 1985. — ​ Bronisław Gembarzewski, «Rodowody pułków polskich i oddziałów równorzędnych od r. 1717 do r. 1831 », Warszawa, Towarzystwo Wiedzy Wojskowej, 1925.

Konstanty Górski, «Wojna Rzeczypospolitej ze Szwecją od 1626 do 1629», «Biblioteka Warszawska», 1888. Leszek Podhorodecki, «Chanat Krymski», ​​.

Посилання