Олекса́ндр Микола́йович Терстуя́х (* 1969) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
З життєпису Народився 1969 року в Мангушському районі. Створив сім'ю; проживав у селиші Мангуш. При проходженні строкової служби навчився стріляти з усіх видів зброї. Працював охоронцем у приватній фірмі.
27 січня 2018-го добровольцем розпочав службу в ЗСУ. Молодший сержант 3-го взводу 1-ї роти 503-го окремого батальйону морської піхоти.
19 червня 2018 року терористи з Водяного обстріляли позиції батальйону. Олександр зазнав важкого поранення — уламки стрільня з протитанкових гранатометів; Олександр опинився під уламками. Коли його витягли з-під завалів, він був притомний. Зазнав осколкових поранень руки, корпусу та ніг. Першими приїхали парамедики «Шпиталь майдану». Двічі зупинялося серце; лікарям довелося ампутувати ноги.
Після тривалого лікування у шпиталі квітнем 2019 року повернувся додому, на залізничному вокзалі Маріуполя його урочисто зустріли з військовим оркестром побратими, рідні, активісти та волонтери. Вчиться пересуватися на протезах.
На повернення Олександра чекали брат Юрій, батько, мама Світлана Тимофіївна, дружина Вікторія, шестеро дітей.
Нагороди та вшанування Указом Президента України № 196/2020 від 12 квітня 2020 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня
Примітки
Джерела Повернення бійця додому У Маріуполі з квітами і оркестром зустрічали пораненого морпіхи-героя Відроджений Фенікс. Маріупольці зустрічали пораненого морпіха — героя Вже п'ятий рік — солоний піт, рікою кров