Петро Парчевський (герб Налеч; 1598 — 6 грудня 1658Hierarchia Catholica medii et recentioris aevi, t. IV, Monasteri 1935, s. 304. або 15 лютого 1659Ks. Piotr Nitecki, Biskupi Kościoła w Polsce. Słownik biograficzny. Warszawa 1992, s. 159.) — державний та релігійний діяч, сиґнатор акту Унії Великого князівства Литовського та Шведського королівства.
Життєпис Походив із православної родини. Після переходу в католицизм вступив до Вільнюської семінарії й був відправлений до папської семінарії в Бранево. Продовжив навчання у Віленській академії, де в 1622 отримав ступінь магістра ліберальних наук та філософії. Отримав звання доктора богослов'я, висвячений на священика.
У 1628 став пробстом у Стародубі.
У 1630 призначений адміністратором Смоленської єпархії та Смоленським архідияконом.
Під час Польсько-російської війни (1632—1634) залишився в обложеному Смоленську.
У 1635 Владислав IV Ваза призначив Парчевського першим єпископом Смоленським.
Згодом єпископ Петро поїхав до Риму, аби отримати папське схвалення нової єпархії, яке відбулося 1 вересня 1636. Через кілька днів Парчевського освятив на єпископа кардинал Джованні Баттіста Памфіл, який став папою Інокентієм X у 1644.
На посаді єпископа Смоленського Парчевський збільшив кількість парафій у своїй єпархії та сприяв створенню Смоленського капітулу. Єпископ Петро також провів єпархіальний синод.
У 1649 переведений до Жмудського єпископства і призначений пробстом Гераніонським.
У 1651 відвідав єпархію та єпархіальний синод.
Під шведського військового вторгнення 18 серпня 1655 підписав акт про здачу Великого князівства Литовського шведському королю Карлу X Густаву.
20 жовтня підписав акт Шведсько-литовського союзу в КейданяїSławomor Koper, Wielcy zdrajcy. Od Piastów do PRL, Warszawa 2012, s.138..
Примітки
Бібліографія Henryk Lulewicz, Piotr Parczewski, w: Polski Słownik Biograficzny, t. XXV, 1980, s. 210—212.
Посилання Biskup Piotr Parczewski