У цей глосарій включені терміни, що вживаються для позначення типів кораблів і суден, які (за винятком багатозначних термінів) не увійшли до основної статті Морські терміни

А Аак — однощоглове плоскодонне вітрильне рибальське або транспортне судно, типу баржі, поширене в Нідерландах. Аалбоот, аальбоот, аальбот (, буквально — «вугровий човен») — рибальський однощогловий вітрильний човен, застосовуваний у Нідерландах для лову вугра мережею конічної форми (довжиною близько 27 м.). Мав низький ніс і підняту корму, в середній частині був відсік довжиною — близько 4 м для улову. Довжина — бл. 15 м, ширина — бл. 4,5 м, висота борту — бл. 2 м. Аварійно-рятувальні судна, судна аварійно-рятувального забезпечення, судна пошуково-рятувального забезпечення — судна, призначені для порятунку людей, проведення підводних (у тому числі глибоководних) робіт, аварійних буксирувань, гасіння пожеж, дегазації, дезактивації. Термін ширший, ніж рятувальне судно. Поділяються на рятувальні, суднопідіймальні, рятувальні буксири, протипожежні судна та ін. Авіаматка — застаріла, початку XX століття, назва авіаносця або гідроавіаносця. Авіаносець — військовий корабель, призначений для розміщення, обслуговування, ремонту, зльоту і посадки літаків. Авіаносний крейсер — різнорідний за своїми характеристиками тип кораблів, що поєднують в собі елементи крейсерського і авіаційного озброєння. Авіатранспорт — спеціальне судно, призначене для транспортування авіаційної техніки, але на відміну від авіаносця, не пристосоване для зльоту і посадки літаків або вертольотів. Авізо, авізне судно, посильне судно — невеликий, порівняно швидкохідний військовий корабель, що застосовувався для розвідки і посильної служби в XVIII—XIX ст. Автомобілевоз — спеціалізоване суховантажне судно для перевезення автомобілів. Автономний підводний апарат — різновид безпілотного підводного апарата, робот, який рухається під водою самостійно без оператора. Агебот (від , буквально — «припливний човен») — невеликий відкритий човен для прибережного лову креветки на Північному морі. Агітпароплав — пароплав, спеціально обладнаний і пристосований для ведення агітаційно-пропагандистської та культурно-освітньої роботи серед населення і військових частин віддалених районів. Аеростатоносець — корабель з аеростатом, який, як правило, використовувався для спостереження. Азога (від  — «ртуть») — назва іспанських суден, здебільшого галеонів, що перевозили в Америку ртуть для видобування золота і срібла з руд. Академічне судно — спортивний вузький подовжений легкий човен з винесеними за борти кочетами (відводами) для весел і рухомими сидіннями (банками). Академічні човни поділюються на навчальні (аматорські) і перегонові. Навчальні човни, як правило, ширше і мають вищі борти. Акат — багатозначний термін: Акат, аката, акатій — дво- трищоглове військове вітрильно-гребне європейське судно кінця XVIII — початку XIX століття. Мало до 20 гармат, 10 пар весел, вітрильне озброєння шебеки і легкого фрегата. Довжина близько 29 метрів, екіпаж 100—107 осіб; Акат, акація — давньоримське 1—2-щоглове судно з рейковим вітрильним озброєнням; Акат, акатіум — однощогловий вітрильний човен піратів Античності. Належить до часів Геродота і Фукідіда (V ст. до н. е.); Акат, акатіум — трищоглове вітрильно-гребне візантійське і арабське судно раннього Середньовіччя з чотирикутними вітрилами. Аквапед — засіб індивідуального пересування під водою, оснащений гребним гвинтом, що приводиться в рух м'язовою силою водолаза. Акваплан — спортивно-розважальний засіб у вигляді буксированої по поверхні води глісуючої дошки. Актуарія — тип римської галери, призначений для розвідки, служби як авізо, постачання і парадних виїздів. Аламан, турецька назва аламана кайгху (кайгхи), болгарська назва аламаната — гребний кільовий безпалубний риболовецький човен у Чорному і Мармуровому морі. Російські та болгарські аламани, на відміну від турецького, мали на баку і юті палубу і оснащувалися знімною щоглою з невеликим прямим або латинським вітрилом. Довжина 9—14 метрів, вантажопідйомність 4—6, 5 тонн, 6—12 пар весел. У 1920—1950-х роках мали двигуни. Пізніше витіснені сейнерами. Алваренга — моторний і вітрильно-моторний бот у Бразилії. Але́ж ( від alléger — «полегшувати»; буквально «ліхтер») — невелике французьке судно XIX століття, що застосовувалося для розвантаження суден. Амурський човен — великий плоскодонний човен з гострим носом і тупою кормою, поширений на нижньому Амурі і острові Сахалін. Розміри були різними, довжина в середньому 6—7 метрів. Амфідрома, амфіпрора ( — «обабіч» і  — «біг») — вітрильне судно XVIII століття, корпус і такелаж якого зроблені таким чином, що на судні можна було ходити як вперед, так і назад. Іноді амфідромної форми будувалися і корвети для спеціальних завдань. Анан — каное індіанців Латинської Америки з кори бука. Довжина 4—8 метрів. При попутному вітрі встановлювалася щогла з прямокутним вітрилом. Застосовувалися до кінця XIX століття. Ангелкан (, від Angel — «вудка» і Kahn — «човник») — вітрильне однощоглове кільове риболовецьке судно Східної Пруссії. Використовувалося для лову риби мережею. На щоглі встановлювалося пряме вітрило. Довжина 10-12 метрів, висота щогли — до 13 метрів. Анлезе — африканське риболовецьке каное, видовбане зі стовбура дерева, невелика ахіма. Аньяпік — див. Уміак. Апо́фо — риболовецьке каное жителів Берега Слонової Кістки (Кот-д'Івуар), видовбане зі стовбура дерева. Має щоглу з вітрилом прямокутної форми. Ар-нохь — риболовецьке каное ненців узбереж Печорського моря і острова Колгуєв у XVIII — початку XX століття. Мало набірний корпус, обшитий шкурами моржів і нерп. Довжина 2,5—3 метри. Артилерійський катер — клас швидкохідного маломірного бойового корабля, основною зброєю якого є артилерійські системи. Атомохід, атомне судно — загальна назва суден з атомною енергетичною установкою (АЕУ). Ахі́ма — африканське риболовецьке каное, видовбане зі стовбура дерева. Має щоглу, прямокутне плетене вітрило і бушприт. Довжина 3—9 метрів. Атакебуне — великий японський бойовий корабель XVI—XVII століть.

Б Багала — арабське велике торгове вітрильне судно з косим вітрильним озброєнням, різновид дау. Багатокорпусне судно — судно, корабель або катер, що складаються більш ніж з одного водотоннажного корпусу. Використовуються судна з двома корпусами (катамарани), з трьома (тримарани), чотирма (квадримарани), п'ятьма (пентамарани). Бадан — невелике арабське вітрильно-весельне однощоглове безпалубне судно з косим вітрильним озброєнням, що було поширене в Перській і Оманській затоках, різновид дау. Бадра — австралійське каное, видовбане з дерева. Базний транспорт — клас кораблів Військово-Морських сил, призначений для комплексного забезпечення висадки морського десанту на необладнане узбережжя. Вперше був використаний російським військово-морським флотом під час Першої світової війни. Байдак — річкове плоскодонне однощоглове дерев'яне судно. Байдара — термін, що має кілька значень: Байдара — обшитий шкірою великий промисловий човен на річках і морях Західної Азії та Далекого Сходу; Байдара — весловий чи вітрильний рибальський і вантажний човен, поширений на Чорному, Азовському і Каспійському морях. Байдарка — радянська назва спортивного човна типу каяк, поширена в часи СРСР. Балкер — різновид суховантажа, призначений для перевезення навалювальних вантажів. Балтійський кеч — тип торгового вітрильного судна для прибережних перевезень, що був поширений на англійському узбережжі Північного моря. Бальсовий пліт — пліт зі стовбурів бальсового дерева, що застосовувався індіанцями західного узбережжя Південної Америки для прибережного океанічного плавання. Бальса — традиційні очеретяні човни, збудовані з куги, що використовуються індіанцями народностей уру та аймара на високогірному озері Тітікака на кордоні між Перу та Болівією. Банк, банкер — рибальське судно, зайняте промислом тріски на банках острова Ньюфаундленд. Бантинг — різновид вітрильних транспортних суден, поширений на південному сході острова Суматра і на острові Ява. Баржа — плоскодонне несамохідне або самохідне вантажне судно із спрощеними обрисами корпусу. Барк — велике вітрильне судно з прямими вітрилами на всіх щоглах, окрім кормової (бізань-щогла), на якій розташовані косі вітрила. Барка — річкове несамохідне вантажне судно, що буксується за допомогою людської, кінної, а пізніше — туєрно-ланцюгової тяги. Баркас — термін, що має кілька значень: Баркас — велика шлюпка (судно), довжиною від 9 до 12 метрів для перевезення команд суден і вантажів в порту; Баркас — дерев'яна несамохідна річкова баржа вантажопідйомністю 20—100 тонн; Баркас — допоміжний пароплав або теплохід, який використовують для буксирування суден в порту та для дрібних перевезень. Баркентина, шхуна-барк — три-п'ятищоглове (іноді шестищоглове) морське вітрильне судно з косими вітрилами на всіх щоглах, крім носової (фок-щогли), яка несе прямі вітрила. Бат — великий човен-довбанка у народів нижнього Приамур'я і Сахаліну. Батарейний панцерник — панцерник з розташуванням головного озброєння на гарматних палубах. Батарейний пліт — несамохідна плавуча артилерійська батарея. Батель — назва кількох різновидів малотоннажних вітрильних суден: Батель, батиль — вид традиційного арабського дау середніх розмірів, характерного для країн Перської затоки; Батель — малий прибрежний вітрильник Каліфорнії; Батель — малий човен з вітрилами або без них для прибрежного рибальства в Іберійському регіоні. Батеяра — вітрильно-гребне однощоглове рибальське судно на Каспійському морі. Батиплан — неавтономний підводний апарат, який використовує для занурення гідродинамічну силу «підводних крил» замість баластних цистерн. Батискаф — автономний (самохідний) підводний апарат для океанографічних та інших досліджень на великих глибинах. Батисфера — глибоководний апарат у формі кулі, що опускається на тросі під воду з базового судна. Баштарда, бастарда, пастарда — один з різновидів великих турецьких галер. Баштове судно, баштово-палубне судно — різновид вантажних суден кінця XIX століття з палубою без сідлуватості і суцільною надбудовою. Баштовий фрегат — броненосний корабель з баштовою артилерією для прибережних бойових дій. Бедар — назва різноманітних човнів з джонковими вітрилами, які будуються переважно в малазійському штаті Тренгану. Белітунзький корабель — арабський або індійський зшитий корабель типу дау, який затонув близько 830 року нашої ери приблизно в 1,5 км від узбережжя острова Белітунг в сучасній Індонезії. Бенава або банава — тип вітрильного океанського корабля, що використовувався в султанаті Гова з південно-західного Сулавесі в сучасній Індонезії. Берлина, берлинка — тип річкового вантажного судна, з гострим носом, що виступає над кормою, і однією щоглою. Бермудський шлюп — багатозначний термін: Бермудський шлюп — історичний вид однощоглового корабля XVII—XIX століть, поширеного на Бермудських островах. Первісно мав гафельне, пізніше — бермудське вітрильне озброєння; Бермудський шлюп — тип однощоглового судна з бермудським вітрильним озброєнням, часто зустрічається в яхт. Бідук, бідо — індонезійський вітрильний човен з поплавками вздовж обох бортів. Біландер — тип двощоглового торгового вітрильного судна з арабським гротом та прямими фоком і марселями. Біллібой — вітрильне судно XVIII — першої половини XX століття для каботажного плавання в прибережних водах Великої Британії. Біляна — дерев'яна нефарбована плоскодонна барка, що використовувалася для сплаву лісу по річках Волзі і Камі в XIX — початку XX століття. Бін-кода (від ) — запозичена з англійської назва невеликого португальського рибальського і лоцманського судна, використовуваного на річках і в естуаріях. Бірема, грецька назва дієра — античний гребний військовий корабель з двома рядами весел. Бірдин — невеликий тип корабля вікінгів, який використовувався для транспортування вантажів уздовж узбережжя, менший за кнор і карв.