Ксілоспонгій, терсорій, також «губка на паличці» — давньоримський засіб гігієни для витирання ануса після дефекації у вигляді дерев'яної палиці (грец . xylon) із закріпленою на одному з кінців морською губкою (грец. spongos).
У громадських туалетах терсорій був загального користування. Щоб очистити губку, її мили у відрі з розчином води і солі або оцту. Через цю практику у вбиральнях з'являлося живильне середовище для бактерій, що призводили до поширення хвороб.
В античності ксілоспонгій використовували в тому числі як туалетну щіткуWiplinger 2012, S. 300-301..
У Банях семи мудреців, що в римському районі Остії, знаходиться фреска 2-го століття з першим відомим використанням слова (u) taris xylosphongio L'Année épigraphique 1941, 5.. На початку 2-го століття у папирусному листі Клавдія Терентія його батькові Клавдію Тіберіану зустрічається слово xylospongium(Non magis quravit me pro xylesphongium ..., "Він звертав на мене не більше уваги ніж до ксілоспонгію" (Michigan Papyri VIII 471 = CEL 146 = ChLA XLII 1220 29), .
У середині 1-го століття Сенека писав про германського гладіатора, який наклав на себе руки за допомогою терсорія. Гладіатор сховався в туалеті амфітеатру, проштовхнув дерев'яну палицю в глотку і задихнувсяSeneca, Epistulae morales 8, 70, 20. ... lignum id, quod ad emundanda obscena adhaerente spongia positum est, totum in gulam farsit ..., "палицю зі спонжем, що для витирання місць, про які не можна казати, він увіткнув її в горло"..
Примітки
Джерела
Claudius Terentianus, Michigan Papyri VIII 471 (inv. 5393) = CEL 146 = ChLA XLII 1220 29. Seneca, Epistulae morales Liber 8, 70, 20. Martial, Epigrammata, Liber 12,48,7.