Людовик (1318 — ) — наймолодший син графа Валуа Карла І і його третьої дружини Матильди де Шатільйон.
Біографія При поділі батьківського майна, встановленому в 1323 році, його батьком Карлом І (граф Валуа) між трьома живими синами, частка спадку Людовика складає графства Шартр, Шампрон, Турнан, Вів'є-ан-Брі, та інші землі з прибутком в 9000 ліврів.
В травні 1325 року, король Англії Едуард II запропонував Карлу, заручини між Людовиком і своєю молодшою дочкою Іоанною. Однак шлюбний проект не був втіленим в життя і в 1328 році англійська принцеса була видана заміж за короля Шотландії Давида ІІ.
Після смерті батька 16 грудня 1325 успадкував Шартр, Шампрон, Турнан та інші земліPar lettre du roi Charles IV Le Bel, roi de France et de Navarre, donnée à Fontainebleau en mai 1325 — voir «Les Valois», de Patrick Van Kerrebrouck — 1990..
Був присутній в Реймсі 29 травня 1328, на коронації свого старшого єдинокровного брата Філіппа королем Франції.
Людовик помер 2 листопада 1328, у віці дев'яти чи десяти років, в абатстві Сент-Антуан-де-Шан. Похований в церкві Кордельєрів в Парижі.
Посилання
Примітки