Класифікація мінералів Нікеля — Штрунца — схема класифікації мінералів за їх хімічним складом, яку ввів німецький мінералог Карл Гуго Штрунц у своїй праці «Мінералогічні таблиці» () 1941 року. 4-е та 5-е видання також редагувала Крістель Теннісон (1966). За ними представив модифіковану класифікацію О. С. Поваренних (1966 — російською мовою, 1972 — англійською).

Як куратору Мінералогічного музею Університету Фрідріха-Вільгельма (нині знаний як Берлінський університет імені Гумбольдта), Штрунцу було доручено сортувати геологічну колекцію музею за кристалохімічними властивостями. Його книга «Мінералогічні таблиці» пройшла через ряд змін; останнє видання, дев'яте, опубліковане 2001 року, видане у співавторстві з Ернестом Г. Нікелем. IMA/CNMNC підтримує базу даних Нікеля — Штрунца.

Класифікації

Мінеральні класи Нікеля — Штрунца Чинна схема (10 видання) поділяє мінерали на десять класів, які, в свою чергу, поділяються на відділи, сімейства та групи за хімічним складом та кристалічною структурою.

01 — Самородні елементи 01.A — метали та інтерметалічні сполуки 01.B — карбіди, силіциди, нітриди і фосфіди металів 01.C — металоїди і неметали 01.D — карбіди і нітриди неметалів 01.X — елементи, некласифіковані Штрунцем 02 — Сульфіди і сульфосолі 02.A — прості сульфіди, селеніди тощо 02.B — сульфіди металів, М:S (метал:сірка) > 1:1 (здебільшого 2:1) 02.C — сульфіди металів, М:S = 1:1 (і подібні) 02.D — сульфіди металів, М:S = 3:4 та 2:3 02.E — сульфіди металів, М:S = 1:2 02.F — сульфіди арсену, лужних металів; сульфіди з галогенідами, оксидами, гідроксидами, H2O 02.G — сульфоарсеніти, сульфоантимоніти, сульфобісмутити 02.H — сульфосолі архетипу SnS 02.J — сульфосолі архетипу PbS 02.K — сульфоарсенати, сульфоантимонати 02.L — некласифіковані сульфосолі 02.M — оксисульфосолі 03 — Галогеніди 03.A — прості галогеніди, без H2O 03.B — прості галогеніди, з H2O 03.C — комплексні галогеніди 03.D — оксогалогеніди, гідроксигалогеніди і відповідні подвійні галогеніди 04 — Оксиди і гідроксиди 04.A — M:O (метал:кисень) = 2:1 та 1:1 04.B — M:O = 3:4 і подібні 04.C — M:O = 2:3 та 3:5 і подібні 04.D — M:O = 1:2 і подібні 04.E — M:O = < 1:2 04.F — гідроксиди (без V або U) 04.G — ураніл-гідроксиди 04.H (видання 5, 6) — ванадати 04.J  — арсеніти, антимоніти, бісмутити, сульфіти, селеніти, телурити; йодати 04.K — йодати: здебільшого тригональні [IO3] піраміди 04.X — оксиди та ін., некласифіковані Штрунцем 05 — Карбонати та нітрати 05.A — карбонати без додаткових аніонів, без H2O 05.B — карбонати з додатковими аніонами, без H2O 05.C — карбонати без додаткових аніонів, з H2O 05.D — карбонати з додатковими аніонами, з H2O 05.E — уранілкарбонати 05.F — нітрати 05.X — карбонати та нітрати, некласифіковані Штрунцем 06 — Борати 06.A — моноборати 06.B — диборати 06.C — триборати 06.D — тетраборати 06.E — пентаборати 06.F — гексаборати 06.G — гептаборати та інші мегаборати 06.H — некласифіковані борати 07 — Сульфати, селенати і телурати 07.A — сульфати (селенати та ін.) без додаткових аніонів, без H2O 07.B — сульфати (селенати та ін.) з додатковими аніонами, без H2O 07.C — сульфати (селенати та ін.) без додаткових аніонів, з H2O 07.D — сульфати (селенати та ін.) з додатковими аніонами, з H2O 07.E — ураніл-сульфати 07.F — хромати 07.G — молібдати, вольфрамати та ніобати 07.H — уран- та ураніл-молібдати та вольфрамати 07.J — тіосульфати 07.X — сульфати (селенати та ін.), некласифіковані Штрунцем 08 — Фосфати, арсенати та ванадати 08.A — фосфати та ін. без додаткових аніонів, без H2O 08.B — фосфати та ін. з додатковими аніонами, без H2O 08.C — фосфати та ін. без додаткових аніонів, з H2O 08.D — фосфати та ін. з додатковими аніонами, з H2O 08.E — ураніл-фосфати та арсенати 08.F — поліфосфати, поліарсенати, -поліванадати 08.X — фосфати та ін., некласифіковані Штрунцем 09 — Силікати 09. — силікати, некласифковані Штрунцем 09.A — незосилікати 09.B — соросилікати 09.C — циклосилікати 09.D — іносилікати 09.E — філосилікати 09.F — тектосилікати без цеолітної H2O 09.G — тектосилікати з цеолітною H2O; сімейство цеолітів 09.H — некласифіковані силікати 09.J — германати 10 — Органічні сполуки 10.A — солі органічних кислот 10.B — вуглеводні 10.C — інші органічні мінерали

Мінеральні класи IMA/CNMNC IMA/CNMNC запропонувала нову ієрархічну схему , використовуючи класи Нікеля — Штрунца (10 видання).

На найвищому рівні цієї класифікації мінеральні види класифікуються в першу чергу за основним аніоном (O2−, S2− і т. д.), аніонним комплексом (OH−, SO, CO, PO, BxO, SixO і т. д.) або за відсутністю аніона (самородні елементи) в класи. Найбільш поширеними мінеральними класами є: самородні елементи, сульфіди, сульфосолі, галогеніди, оксиди, гідроксиди, арсеніти (з антимонітами, бісмутитами, сульфітами, селенітами і телуритами включно), карбонати, нітрати, борати, сульфати, хромати, молібдати, вольфрамати, фосфати, арсенати, ванадати, силікати і органічні сполуки.

Мінеральні підкласи застосовуються до класів боратів та силікатів, де конфігурація і зв'язки тетраедрів використовуються для групування структурно подібних мінералів. Підкласами є: незо-, соро-, цикло-, іно-, філо- та тектосилікати (борати). Традиційно борати поділялись на моноборати, диборати, триборати, тетраборати тощо, однак на сьогодні відомо достатньо структурних даних для того, щоб класифікувати борати на базі полімеризації борат-аніонів.

Класифікація мінералів-несилікатів клас Нікеля — Штрунца 01: самородні елементи клас: самородні елементи клас Нікеля — Штрунца 02: сульфіди та сульфосолі клас: сульфіди, селеніди, телуриди; арсеніди, антимоніди, бісмутиди (02.А — 02.F) клас: сульфосолі; сульфоарсеніти, сульфоантимоніти, сульфобісмутити тощо (02.G — 02.М) клас Нікеля — Штрунца 03: галогеніди клас: галогеніди клас Нікеля — Штрунца 04: оксиди та гідроксиди клас: оксиди (04.А — 04.Е) клас: гідроксиди (04.F — 04.H) клас: арсеніти (антимоніти, бісмутити, сульфіти, селеніти та телурити включно; 04.J — 04.K) клас Нікеля — Штрунца 05: карбонати та нітрати клас: карбонати (05.А — 05.Е) клас: нітрати (05.N) клас Нікеля — Штрунца 06: борати клас: борати підклас: незоборати (06.ВА, 06.BB, 06.CA, 06.FA, 06.EA, 06.FA) підклас: сороборати підклас: циклоборати підклас: іноборати (06.ВС, 06.CB, 06.DB, 06.EB, 06.FB) підклас: філоборати (06.СС, 06.DC, 06.EC, 06.FC, 06.GB) підклас: тектоборати (06.BD, 06.DD, 06.ED, 06.GA — 06.GD) клас Нікеля — Штрунца 07: сульфати, селенати, телурати клас: сульфати, селенати, телурати (07.А — 07.E, 07.J) клас: хромати (07.F) клас: молібдати (07.G — 07.H) клас: вольфрамати (07.G — 07.H) клас Нікеля — Штрунца 08: фосфати, арсенати, ванадати клас: фосфати (08.A — 08.FD) клас: арсенати (08.A — 08.FD) клас: ванадати (08.FE) клас Нікеля — Штрунца 10: органічні сполуки клас: органічні сполуки

Класифікація мінералів-силікатів клас Нікеля — Штрунца 09: силікати та германати клас: силікати підклас: незосилікати (09.A) підклас: соросилікати (09.B) підклас: циклосилікати (09.C) підклас: іносилікати (09.D) підклас: філосилікати (09.E) підклас: тектосилікати без цеолітної H2O (09.F) з цеолітною H2O; сімейство цеолітів (09.G) підклас: германати (09.J)

Примітки

Перелік літератури

Посилання

Класифікація Штрунца на mindat.org Класифікація Штрунца на webmineral.com