Імперія Септимів (Тамріельська Імперія) — держава у вигаданому всесвіті The Elder Scrolls, що існувала на материку Тамріель наприкінці Другої — до початку Четвертої ери. Була заснована Тайбером Септимом і стала останньою імперією, якою правили Драконородні.
Опис
Імперія Септимів, або Тамріельська імперія, була найбільшою та наймогутнішою державою за всю історію Тамріелю. Вона об'єднала всі провінції материка під єдиною владою і проіснувала близько 435 років. Імперія стала останньою державою, якою правили імператори з Драконородної династії.
Історія
Заснування Передумови до створення імперії виникли у 852 році Другої ери, коли молодий генерал Г'ялті, який перебував на службі в імператора Кулекайна, здобув перемогу в битві при Санкр-Торі над об'єднаними силами нордів і бретонів, що намагалися захопити Сіродил.
У 854 році Другої ери імператор Кулекайн був убитий невідомим асасином. Пізніше його назвали «Імператором Нуль». Той самий убивця намагався вбити генерала Талоса, проте той вижив, хоча внаслідок важких поранень утратив здатність використовувати Ту'ум — магічний крик мовою драконів. Після цього Талос узяв сіродильське ім'я Тайбер Септим і зійшов на трон, що символічно вважається початком Третьої імперії.
Завоювання Тамріелю Починаючи з 862 року Другої ери Тайбер Септим, уже як імператор, розпочав масштабні військові походи з метою об'єднання Тамріелю. Вирішальну роль у цих кампаніях відіграли дракон Нафааліларґус і двемерський автоматон Нумідіум.
У 896 році Другої ери Альдмерський Домініон, який контролював острови Саммерсет, капітулював. Відтоді весь Тамріель опинився під владою Імперії Септимів, а наступний рік було проголошено початком Третьої ери.
Основні події Третьої ери Найважливішими подіями періоду існування імперії (Від дня заснування Імперії Тайбером Септимом і до загибелі імператора Уріеля Септима VII та його спадкоємців) були:
Війна Островів (3 ера, 110 рік); Війна Червоного Діаманта (3 ера, 121—137 роки); Повстання Каморана Узурпатора (3 ера, 247—267 роки); Імперський Симулякр (3 ера, 389—399 роки); Викривлення Заходу (3 ера, 417 рік); Криза Облівіону (3 ера, 433 рік).
Занепад і падіння Процес занепаду імперії розпочався у 433 році Третьої ери після вбивства імператора Уріеля Септима VII асасинами культу даедричного володаря Мерунеса Даґона. Ця подія спричинила Кризу Облівіону — масштабне вторгнення даедра, яке охопило всю територію Імперії.
Брами Облівіону відкрилися на всій території Імперії, внаслідок чого орди даедра зруйнували низку міст. Імперський легіон, не маючи змоги ефективно протистояти вторгненню, поступово втрачав контроль над ситуацією. Попри те що Криза Облівіону завершилася того ж року, становище Імперії ще більше ускладнилося, оскільки під час цих подій загинув останній представник династії Септимів. Із цього моменту розпочалася Четверта ера. У 1 році Четвертої ери Рада старійшин і орден Клинків не змогли втримати імперію від розпаду. Провінції почали фактично виходити з-під контролю центру. Так розпочався другий період міжвладдя, так звание міжцарів'я Буревійної корони, що завершилось смертю канцлера Окато у 15 році Четвертої ери.
Загальні відомості
Державний устрій
Імперія Септимів охоплювала весь материк Тамріель, а також прилеглі острови й низку інших територій. До її складу входили всі держави (пізніше вони стали провінціями), розташовані на цьому континенті: Сіродил, Скайрим, Гай-Рок, Гаммерфелл, Острови Саммерсет, Валенвуд, Ельсвейр, Чорне Болото та Морровінд. Таким чином, держава поділялася на дев'ять провінцій, керованих з центральної (Сіродил). Попри це, деякі території, такі як Морровінд і Саммерсет, володіли практично повною автономією, хоча формально підпорядковувалися центру. Громадянами Імперії стали всі народи, що мешкали на території підкорених держав. Точна чисельність населення невідома, однак вважається, що населення швидко зростало, попри часті війни й політичні потрясіння.
Політика, культура, наука, традиції Хоча сама держава і була поділена на дев'ять провінцій, до складу самих провінцій входили численні баронства і графства. Ослаблення влади імператора, що почалося з часів правління Пелаґія III, дозволило численним дрібним володінням і королівствам відчути себе більш незалежними. В результаті чого навіть найменший тиск з боку Імперії на внутрішню політику васальних земель викликав різке невдоволення в них.
Однак існування Тамріельскої імперії принесло значні поліпшення, як в життя простого народу, далекого від політики, так і в культуру і науку. За час існування Тамріельскої імперії розвивалися торгівля і ремесло, будувалися дороги, розвивалася наука. Багато тамріельских учених створили й надали на суд широкої публіки свої численні дослідження в таких галузях знань і культури, як алхімія, магічні мистецтва, ремісництво, історія, філософія і література. Відсутність кордонів між провінціями дозволила представникам різних рас і народів розселитися по всьому Тамріелю, обмежуючись лише їх власними можливостями. Задля цього було і створення єдиної імперської валюти — септима.
Громадські та таємні організації За час правління імператора Уріеля II з'являються організовані судові органи. Під час правління Септимів активно розвивалися громадські, політичні, таємні організації, лицарські ордени й т. д. Деякі з цих організацій були засновані ще в Першу чи Другу ери, однак продовжували існувати або мали значний вплив у Третю еру. Найуспішнішими стали Гільдія бійців і Гільдія магів. Свої позиції зміцнювали й злочинні угруповання, такі як Гільдія крадіїв і Темне Братерство.
Нижче представлені найбільш відомі організації, що існували в період правління Септимів:
Військові та бойові організації Військові та бойові організації відігравали провідну роль у забезпеченні стабільності Імперії в період правління династії Септимів. Вони охоплювали як регулярні імперські сили, так і напівнезалежні воєнізовані структури, що діяли на основі контрактів або традиційних бойових практик. Деякі з цих організацій мали чітку ієрархію та підпорядковувалися центральній владі, тоді як інші зберігали автономний статус.
Арена — офіційна імперська установа, призначена для проведення гладіаторських боїв і публічних поєдинків. Найвідоміша Арена розташовувалася в Імперському Місті та перебувала під контролем держави. Хоча формально вона не була військовою організацією, Арена виконувала важливу соціальну та пропагандистську функцію, сприяючи популяризації бойового мистецтва, культу сили та імперських цінностей. Гільдія бійців — загальноімперська воєнізована організація найманців, заснована в період раннього правління Тайбера Септима. Гільдія надавала охоронні, бойові та силові послуги приватним особам, містам і державним установам. У Третю еру Гільдія бійців мала осередки в більшості провінцій Імперії та фактично стала монополістом у сфері легального найманства. Імперський легіон — регулярні збройні сили Імперії Септимів, що виконували функції як армії, так і жандармерії. Легіон відповідав за оборону кордонів, придушення заколотів, підтримання правопорядку та реалізацію імперської політики в провінціях. У період розквіту династії Септимів Імперський легіон вважався однією з найпотужніших військових структур Тамріелю. Компанія «Чорний ліс» — відома найманська компанія, що діяла в Третю еру та спеціалізувалася на військових контрактах, охороні караванів і бойових операціях у прикордонних регіонах. Компанія складалася переважно з досвідчених воїнів і мала репутацію ефективної, хоча й жорсткої організації. Формально не підпорядковувалася Імперії, однак часто співпрацювала з імперськими структурами.
Магічні організації Магічні організації відігравали важливу роль у політичному, науковому та релігійному житті Імперії в період правління династії Септимів. Частина з них перебувала під прямим або опосередкованим імперським контролем, тоді як інші діяли незалежно або навіть вороже щодо Імперії:
Гільдія магів — загальноімперська магічна організація. Її основною метою було централізувати магічну освіту, встановити контроль над використанням магії та зменшити вплив незалежних магічних культів. У Третю еру Гільдія магів мала осередки майже в усіх провінціях Імперії та фактично виконувала функції офіційної магічної інституції. Колегія Вінтерголду — незалежна магічна установа, розташована в місті Вінтерголд у Скайримі. Формально не підпорядковувалася ні Гільдії магів, ні Імперії, однак у період правління Септимів підтримувала з ними обмежені контакти. Колегія зберігала давні нордські та альдмерські традиції вивчення магії й користувалася репутацією відокремленого, але впливового осередку магічного знання. Орден Псиджиків — давній містичний орден, заснований альдмерами на острові Артейум. Орден існував задовго до виникнення Імперії та діяв незалежно від будь-якої світської влади. У період Септимів Псиджики майже повністю ізолювали себе від подій Тамріелю, втручаючись у світові справи лише у виняткових випадках, пов'язаних із загрозами метафізичного масштабу. Орден Чорного Хробака — таємна некромантична організація, заснована Маннімарко, Королем Хробаків. Орден перебував у постійній опозиції до Гільдії магів і займався забороненими формами магії, зокрема некромантією та дослідженням душ. У період правління Септимів діяльність Ордену неодноразово призводила до масштабних конфліктів і криз.
Ордени Військові та релігійно-військові ордени відігравали особливу роль у системі влади та ідеології Імперії в період правління династії Септимів. Вони поєднували функції охорони, культу, служби та воєнної сили, діючи як інструменти захисту імперських інтересів або конкретних божественних доктрин. Деякі з цих орденів перебували під прямим імперським контролем, тоді як інші зберігали автономний або регіональний характер.
Клинки — елітний воєнізований орден, що виконував функції особистої гвардії імператорів династії Септимів. Орден походив від давньої організації Драконячої Варти та був тісно пов'язаний з культом Акатоша і спадщиною Драконородних. Окрім охоронних функцій, Клинки займалися розвідкою, контррозвідкою та збиранням інформації на користь імператорського двору. Ординатори — релігійно-військовий орден, що діяв на території Морровінду під егідою Храму Трибуналу. Ординатори виконували функції охорони храмів, підтримання порядку та переслідування єретиків і ворогів Трибуналу. Формально вони не підпорядковувалися Імперії, однак у період правління Септимів діяли в межах досягнутих угод між Імперією та Великими Домами Морровінду. Лицарі Дев'яти — релігійно-лицарський орден, присвячений служінню Дев'ятьом Богам Імперського пантеону. Орден виник у Третю еру як символ відновлення давніх імперських ідеалів і моральних чеснот. Лицарі Дев'яти діяли як мандрівні захисники, виконуючи священні обітниці та протистоячи загрозам, що мали як світський, так і даедричний характер.
Нелегальні або неофіційні організації Нелегальні або неофіційні організації діяли поза межами імперського правового поля або перебували в сірій зоні між законом і традицією. У період правління династії Септимів такі угруповання могли виконувати функції кримінальних синдикатів, таємних культів, політичних змовників або альтернативних силових структур. Незважаючи на переслідування з боку влади, багато з них мали значний вплив на події Третьої ери.
Гільдія крадіїв — мережа кримінальних угруповань, що діяла в багатьох містах Імперії. Організація спеціалізувалася на крадіжках, контрабанді та нелегальній торгівлі, дотримуючись власного кодексу честі. Формально заборонена, Гільдія крадіїв часто підтримувала неофіційні зв'язки з місцевою владою та заможними покровителями.