Абу-Бакр ібн Абд аль-Азіз (; д/н — 1085) — емір Валенсійської тайфи в 1075—1085 роках.
Життєпис Походив з династії Амірідів. Син Абд аль-Азіза, еміра Валенсії. 1061 року після смерті батька трон посів брат Абд аль-Малік, якого було повалено військами Кастилії та Толедської тайфи. Абу Бакр втік до Сарагоси.
У 1075 році повстав проти нового толедського еміра аль-Кадіра, зумівши відновити владу своєї династії в Валенсії. Розуміючи слабкість своєї держави визнав зверхність Альфонсо VI, імператора усієї Іспанії.
У 1082 році зумів схопити зрадника Ібн Аммара, якого відправив до аль-Мутаміда, еміра Севільї. Натомість розраховував на підтримку севільського війська у протистоянні з Сарагосою і Толедо. Для відвернення загрози з боку Сарагоської тайфи, 1085 року влаштував шлюб доньки із сином еміра Ахмада I. Невдовзі після цього Абу Бакр помер. Йому спадкував син Усман.
Джерела Coscollá Sánchez, Vicente (2003). La Valencia musulmana. Carena Editors. ISBN 8487398758.