Віктор Овсійович Ваку́лович (7 листопада 1921, Довгалівка — 26 травня 1992, Донецьк) — український хоровий диригент, педагог.
Біографія Народився 7 листопада 1921 року в селі Довгалівці (тепер Прилуцький район Чернігівської області, Україна). З 1938 року керував самодіяльними колективами у Ромнах. Брав участь у німецько-радянській війні.
З 1946 по 1948 рік завідував музикальною частиною і був диригентом Музично-драматичного театру в Єнакієвому, а з 1950 по 1956 рік викладав у педагогічному училищі. У 1953 році закінчив Сталінське музичне училище (клас Б. Векслера); у 1965 році — Харківський інститут мистецтв (клас З. Яковлєвої); одночасно у 1957—1967 роках — був викладачем і завідувачем кафедри музики Донецького педагогічного інституту.
Паралельно з викладацькою роботою у 1953—1967 та 1976—1986 роках був художнім керівником Заслуженої хорової капели УРСР Донецької залізниці, у 1968 році — Кіровоградської філармонії, у 1969—1971 роках — народної капели Одесько-Кишинівської залізниці, у 1971—1974 роках — Шахтарського ансамблю пісні й танцю «Донбас» у Донецьку, у 1973—1986 роках — хору курсантів Донецького вищого військово-політичного училища.
З 1987 року — викладач Донецького музично-педагогічного інституту (з 1991 року — Донецька державна консерваторію імені Сергія Прокоф'єва).
Помер у Донецьку 26 травня 1992 року.
Творчість У репертуарі: кантати «Москва» Петра Чайковського, «Шевченкові» Кирила Стеценка; сюїта «Бандура» Григорія Давидовського; твори Миколи Лисенка, Петра Ніщинського, Андрія Штогаренка, Станіслава Людкевича, донецьких композиторів. Автор статей із хорового мистецтва. Уклав збірник «Дзвени, наша пісне» (Київ, 1968).
Відзнаки Нагороджений: орденами Червоної Зірки (24 квітня 1945), Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985), «Знаком Пошани»; медаллю «За відвагу» (16 квітня 1945)Память народа.; 1-ю премією на Українському республіканському огляді художньої самодіяльності (Київ, 1954). Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1960 року.
Примітки
Література
І. Д. Гамкало. Вакулович Віктор Овсійович // ;