Літо́пис Красинського () — пам'ятка білорусько-литовського літописання з рукописного збірника Красинського XVI ст., який займав аркуші 64—90 цього рукопису.
Рукопис був написаний старобілоруською мовою одним почерком — досить великим півуставом XVI ст., але зрідка в тексті траплялися скорописні літери.
Історія дослідження та видання
Документ був описаний науковцями Александром Брюкнером, Юхимом Карським і Станіславом Пташицьким. Рукопис зберігався у Бібліотеці Красинських у Варшаві і був втрачений під час Другої світової війни у жовтні 1944, коли після поразки Варшавського повстання, бібліотека була спалена німецькими окупантами.
Вперше надрукований у 1893 А. Бичковим. При виданні в 1907 ПСРЛ (Т. 18) обидві хроніки були надруковані окремо, причому друга частина раніше, ніж перша. У 35-тому томі ПСРЛ рукопис надруковано в оригінальному порядку.
Огляд змісту Літопис належить до 2-го зводу білорусько-литовських літописів першої (короткої) редакції. Він складається з двох окремих творів, кожен з яких має свою назву: «» та « ». Перша частина описує легендарну історію Литви, відому як «Хроніка Великого князівства Литовського і Жомоїтського», в якій походження литовських князів і шляхти виводиться від римської аристократії. Завершується перша частина князюванням Тройдена.
Друга частина близька за змістом до Білорусько-литовського літопису 1446 року і Слуцького літопису (сер. XVI ст.), вона включає: «Літописець великих князів литовських», «Повість про Поділля» та «Похвалу Вітовта». А. Карський описав ці твори у своїй статті «Про мову так званих літовських літописів» (1894). Ця частина літопису розповідає про події від княжіння Гедиміна і закінчується повідомленням 1438 року про розгром татарами руських дружин біля Мурома і про полон московського великого князя Василія Васильовича.
Зауваження
Примітки
Джерела
(автор статті В'ячеслав Чемерицький) (автор статті В'ячеслав Чемерицький)