Вінценц «Ценц» Кайзер (; 28 лютого 1902, Юденбург — 20 квітня 1945, Нюрнберг) — німецький офіцер, оберштурмбаннфюрер СС . Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія 15 вересня 1927 року вступив у НСДАП (квиток № 54 828), а 10 жовтня 1931 року — в СС (№ 17 127). 14 червня 1934 року вступив в частини посилення СС. З грудня 1938 року — інструктор юнкерського училища СС в Бад-Тельці.
Учасник німецько-радянської війни, командував 1-м, а з 1943 року — 3-м батальйоном моторизованого полку СС «Дер Фюрер» 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх». Вдало керував контратаками в районі Лозової під час третьої битви за Харків, що сприяло швидкому захопленню Харкова. У травні 1944 року направлений в Італію перед очікуваною висадкою союзників. У червні 1944 року переведений в 17-у танково-гренадерську дивізію СС «Гец фон Берліхінген», де в грудні 1944 року очолив 38-ї танково-гренадерський полк СС. У квітні 1945 року із залишків дивізії була сформована бойова група, яку очолив Кайзер.
Звання
Унтерштурмфюрер СС (14 червня 1934) Оберштурмфюрер СС (15 вересня 1935) Гауптштурмфюрер СС (20 квітня 1938) Штурмбаннфюрер СС (20 квітня 1943) Оберштурмбаннфюрер СС (20 квітня 1944)
Нагороди
Золотий партійний знак НСДАП Йольський свічник (16 грудня 1935) Кільце «Мертва голова» (1 грудня 1937) Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 грудня 1937) Спортивний знак СА в бронзі Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (1 вересня 1939) Залізний хрест 2-го класу (28 липня 1941) 1-го класу (24 серпня 1941) Штурмовий піхотний знак в сріблі (1 грудня 1941) 4 нарукавних знаки «За знищений танк» Нагрудний знак «За поранення» в золоті в чорному (4 листопада 1941) Нагрудний знак ближнього бою в золоті Німецький хрест в золоті (27 жовтня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста (6 квітня 1943)
За повідомленням партійного керівництва Нюрнберга, 18 квітня 1945 року Кайзер був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста з дубовим листям за захист міста під час Імперського партійного з'їзду, проте підтвердження від ОКГ немає. В 1999 році Орденське товариство кавалерів Лицарського хреста визнало нагородження недійсним, оскільки повідомлення йшло від неофіційного джерела.
Література
Залесский К. А. Охранные отряды нацизма.Полная энциклопедия СС. — М.: Вече, 2009. — С. 784. — ISBN 978-5-9533-3471-6. Walther-Peer Fellgiebel: Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945, Podzun-Pallas Verlag, Friedburg 2000, ISBN 3-7909-0284-5
Примітки