Стрілкове

Стрілко́ве (до 1945 — Чокра́к, ) — село в Україні, у Генічеській міській громаді Генічеського району Херсонської області, центр сільської ради. Населення становить 1415 осіб (2013), налічується 649 дворів.

Село розташоване в північній частині коси Арабатська стрілка на межі з Автономною Республікою Крим, є найпівденнішим і найвіддаленішим від обласного центру населеним пунктом області. Стрілкове є курортом на узбережжі Азовського моря та має значну кількість пансіонатів і баз відпочинку. На південь від села розташоване Стрілкове газове родовище на шельфі Азовського моря, поруч із селом міститься компресорна станція на газопроводі «Стрілкове—Джанкой—Сімферополь».

Стрілкове засноване 1835 року під час будівництва поштового шляху на Арабатській стрілці, перші мешканці займалися рибальством та видобутком солі. Кримськотатарська громада, уникнувши депортації 1944 року, була знищена в 1945 році: замість депортації селян було завантажено на баржу та затоплено разом із баржею посеред Азовського моря. 15 березня 2014 російські війська вторглися на територію Арабатської стрілки, висадившись поблизу Стрілкового.

Географія

Розташування Село розташоване в північній частині коси Арабатська стрілка, із заходу омивається водами затоки Сиваш, зі сходу має пляжі на узбережжі Азовського моря. Через село з півночі на південь уздовж Арабатської стрілки проходить дорога з твердим покриттям (відремонтована й повністю асфальтована в 2019 — 2020 роках у межах села, в поганому стані з 1980-х його межами: частково вкрита бетонними плитами, частково заноситься піском), яка в північний бік веде до районного центру Генічеська, а в південний бік закінчується біля компресорної станції, і далі до села Соляного в південній частині коси за 80 км від Стрілкового йде лише ґрунтова дорога з поганим покриттямШутов Ю. Арабатская стрелка: путеводитель. — Симферополь: Издательство «Таврия», 1983 Стрелковое — Северное Приазовье .

Фізична відстань до Генічеська — 28 км, до Києва — 573 км. Є найпівденнішим і найвіддаленішим від Херсона населеним пунктом області (відстань автошляхами майже 250 км) .

Сусідні населені пункти:

Село має регулярне автобусне сполучення з Генічеськом, Новоолексіївкою та ХерсономРасписание автобусов от 22 мая 2013 — Genichesk.com.ua , а в літній час діють також автобусні рейси на Київ, Харків, Дніпро, Вінницю, Сімферополь та інші міста (станом на 2011 рік) .

Стрілкове з початку XX століття мало залізничне сполучення з Генічеськом та вузловою станцією Новоолексіївкою. Залізниця була зведена передусім для транспортування солі, проте мала також і пасажирське сполучення. У 1970-х роках залізничне сполучення було припинено, а згодом колії були розібраніЖелезнодорожный транспорт // В. М. Пихуля — Геническ и геничане Железная дорога по Арабатской стрелке. .

У селі 11 вулиць із житловою забудовою — Центральна (колишня Леніна), Берегова, Приморська, Азовська, Гагаріна, Світла, Ковильна, Молодіжна, Черепкова, Виноградна, Садова — та два провулки — Новий і Зелений. Більшість адміністративних установ розташовані на головній вулиці — Центральній, у той час як на найближчій до моря вулиці Береговій розташована більшість баз відпочинку.

Клімат Арабатська стрілка характеризується помірно континентальним кліматом, курортний сезон триває з другої половини весни до початку осені. Вологих днів на рік лише 41, проте досить часті зливи .

Зима на Арабатській стрілці досить тепла, температура тримається не нижче −2,4 — −3,2°, кількість опадів взимку становить близько 40 мм на місяць, один-два дні на місяць можуть бути сильні вітри, переважно східних напрямків. Навесні температура повітря сягає 14—16°, середньомісячна кількість опадів найбільша за рік — близько 50 мм, вітри такі ж, як і взимку. Середня температура повітря влітку — 23—23,8°, опадів від 20 до 45 мм на місяць, вітряних днів від 0,8 до 1 на місяць. Восени температура знижується, опадів найменше (10—25 мм на місяць), вітри (переважно західного напрямку) спостерігаються 2—3 дні на місяць.

Узимку Азовське море поблизу Арабатської стрілки може вкриватися льодом, а температура води — опускатися нижче нуля. З березня вода прогрівається, і в травні її температура становить 16—18°. Влітку температура в теплі дні може сягати 30—32°, однак у другій половині серпня вона починає знижуватися та падає до 6—10° восени.

Ґрунти, рослинний і тваринний світ У Стрілковому переважають лесові та каштанові ґрунти. Більшість земель навколо села становлять полинові схили та вологими низовинними луками, які є природними пасовищами.

Тваринний світ поблизу села типовий для степу та представлений переважно зайцями, тушканчиками та хом'яками. Єдиним хижаком у цій місцевості є лисиця.

Азовське море поблизу Стрілкового мілке (до 5 метрів) та прогрівається влітку, завдяки чому має досить багатий рослинний тваринний світ: багато видів водоростей, планктона, водяться креветки, молюски, є черви, які є природною їжею для риби.

Корисні копалини

На території села є родовище природного газу та джерело термальних вод.

Стрілкове газове родовище розташоване на шельфі Азовського моря за 5 кілометрів на південний схід від селаРогов и другие — «Черноморнефтегаз» . Це найстаріше родовище на нинішній території України: розробка родовища почалася в 1970 році. У 1976 році родовище підключене до магістральної системи газопостачання — таким чином, кримська мережа газопроводів була об'єднана з магістральною. 1981 року родовище отримало льодостійку платформу, а в 2011 році було проведено капітальний ремонт свердловин, що дозволило підвищити видобуток газу у 13 разів — з 10 до 130 тисяч кубометрів на добу Добыча на Стрелковом месторождении газа увеличилась в 13 раз — «Черноморнефтегаз» . Для обслуговування газового родовища в селі встановлену компресорну станцію на газопроводі «Стрілкове—Джанкой—Сімферополь», який забезпечує газом частину Криму .

У Стрілковому також є цінні для регіону джерела води. У самому селі та на південь від нього міститься низка артезіанських свердловин та колодязів, на яких базується все водопостачання району включно з містом Генічеськом. Вода поблизу села перебуває в закарстованих вапняках на глибині в кілька десятків метрів. Ці джерела входять до неогенового водоносного комплексу, що простягається на північ у Херсонську область. Перший водозабір, який постачає водою Генічеськ, було збудовано в селі ще 1893 року, пізніше на Арабатській стрілці було споруджено ще один водозабір та ряд одиночних свердловин. Вода з артезіанських свердловин у Стрілковому питна та чиста, на відміну від колодязів, де вода солонувата.

Крім того, поблизу Стрілкового є і цінні родовища термальних йодобромних вод. Район села входить у Північно-Сиваське родовище термальних вод, яке простягається до північного Криму. Вода отримується при температурі 55—65° зі свердловин на глибині понад півтора кілометра та має ряд цінних властивостей. Одне з таких джерел було відкрито на південь від села, коли при розвідці газового родовища відбувся вибух, і утворилася воронка з водою, насиченою газом.

Історія

Заснування та перші поселенці

Колишня назва села Чокрак походить від кримськотатарського слова çoqraq, яке означає джерелоАхаев А. Н. Крымский след в топонимике Украины . Ця назва походить від урочища Чокрак, яке отримало свою назву на честь великої кількості прісних водойм і джерел, розташованих навколо нього. Урочище Чокрак вперше позначене на мапі ще 1817 року Карта Мухина 1817 года. — Археологическая карта Крыма . У 1825 році повз урочище Чокрак шляхом з Криму до Таганрога їхав російський імператор Олександр IБеличко Ю. Н. Августейшие особы на Арабатской Стрелке .

Село засноване в 1835 році. Перші поселенці прибули на місце сучасного села після відкриття поштового тракту Мелітополь—Феодосія, одна з п'яти поштових станцій на якому — ТревогинськаКрым 1783—1998 гг., с. 201  — знаходилася в кінці сучасного СтрілковогоК истории заселения Арабатской Стрелки // В. М. Пихуля — Геническ и геничане .

Першими мешканцями села були біженці-росіяни, які жили в землянках та займалися рибальством. Згодом, слідом за ними прибували сезонники на видобуток солі. Згодом усім осілим мешканцям Арабатської стрілки влада Російської імперії пробурила колодязі та надала дозволи на проживання.

Перед Кримською війною в Чокраку знаходилися трактир та казарми. У ході війни в червні 1855 року село, як і більшість населених пунктів Арабатської стрілки, було практично повністю знищене внаслідок бомбардування з кораблів союзниківВ.Дубровин «Арабатская стрелка в июне 1855 года» . Попри це, російським військам вдалося уникнути висадки десанту на Арабатській стрілці.

Станом на 1876 рік на місці сучасного Стрілкового знаходилася поштова Чокрацька казарма, станція Тревогинська та ряд хуторів навколо нихТрехверстовая карта Крыма ВТД 1865—1876. Лист XXXII-13 .

13 (25) грудня 1879 в селі Чокрак була освячена Миколаївська церква, збудована з самануЧокрак .

Більшість жителів Чокрака кінця XIX століття становили робітники-солевари та рибалки. Тогочасний Чокрак складався з поштової станції та близько 15 землянок, розташованих на піщаній смузі уздовж солоного озера. Діяв соляний промисел, який мав власний дерев'яний причал. Сіль на цьому промислі мололи вручну. Промисел був власністю родини Камінських, який був закинутий власниками під час українських визвольних змагань 1917—21 років та не відновлювавсяСолепромыслы // В. М. Пихуля — Геническ и геничане .

У 1899 році з дозволу міністра державного майна Олексія Єрмолова до села Чокрак переїжджають ще чотири сім'ї — цього разу це садоводи з Городища на Київщині на чолі з Олександром Івановичем Нечипуренком. На відміну від солеварів та рибалок, переселенці оселилися не на березі озера, а на пагорбі. Згодом садоводи-переселенці виростили в селі абрикосовий сад, плантацію троянд тощо, і вже за кілька років фрукти та троянди з села вигравали медалі та нагороди Імператорського російського товариства садоводів на виставках у Петербурзі. Столипінська реформа 1906—1911 рік сприяла напливу нових переселенців .

XX—початок XXI століття

У 1906 році в Чокраку було відкрито школу, яка на той час була єдиною на Арабатській стрілці. У школі працювали два вчителі, діяли два класи-комплектиУ школ, как и у людей, своя судьба // Приазовская правда, № 21, 20 октября 2006 .

Станом на 1915 рік Чокрак мав статус урочища та входив до складу Владиславської волості Феодосійського повіту Таврійської губерніїКрым 1783—1998 гг., с. 279 .

У ході українських визвольних змагань 1917—21 років Чокрак разом з Арабатською стрілкою неодноразово змінював державну належність — від Кримської Народної Республіки та Української Народної Республіки до білогвардійців та радянської влади. Саме село Чокрак було місцем бойових дій 3 червня 1919, коли після артилерійського обстрілу села з моря в селі висадився десант «білої» Добровольчої армії, який відтіснив із Чокрака червоноармійцівИнтервенты и белогвардейцы против Советской власти . Остаточно Чокрак був завойований радянськими військами у листопаді 1920 року, коли паралельно з Перекопсько-Чонгарською операцією 9-а стрілкова дивізія під керівництва Куйбишева захопили Арабатську стрілку, вибивши звідти Збройні Сили Півдня Росії барона Врангеля.

Після скасування поділу на волості та губернії в 1921 році село Чокрак увійшло до складу Феодосійського району, підпорядковуючись Щасливцівській сільській радіКрым 1783—1998 гг., с. 362 . Після ліквідації в 1931 році Феодосійського району село включене до складу Джанкойського району.

Перше товариство спільної обробки землі — «Іскра» — створили в 1927 році вісім мешканців села. У 1930 році в рамках кампанії розкуркулення з села були виселені 12 сімей . У той же час у рамках кампанії переселення хуторів до села було переселено мешканців хутора Волок, який знаходився на південь від села, на місці сучасного кордону Херсонської області та Автономної Республіки Крим .

У роки Голодомору 1932—1933 років померли 24 мешканці Чокрака, з них 13 дітейНаціональна книга пам'яті жертв Голодомору в Україні, Генічеський район.