Наталія Федорівна Гвоздікова ( 7 січня 1948, Борзя, Читинська область, РРФСР, СРСР) — радянська і російська акторка. Лауреатка Державної премії СРСР (1978). Народна артистка РФ (2013).

Біографія Народилася 7 січня 1948 року в селищі (з 1950 року місто) Борзя Читинської області.

Батько — Федір Титович Гвоздіков (1911 — ?). Мати — Ніна Миколаївна Гвоздікова (1921—2005).

Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (ВДІК) за спеціальністю артистка театру і кіно (1967—1971 рр., акторська майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової). У 1971—1993 роках — артистка Театру-студії кіноактора.

У 1978 році за роботу у фільмі «Народжена революцією» була удостоєна Державної премії СРСР. У 1983 році присвоєно звання заслуженої артистки Російської РФСР. Член Спілки кінематографістів СРСР з 1976 року. Дійсний член Академії «НІКА» з 1993 року.

Сімейне життя Чоловік — народний артист Російський РФСР Євген Ілліч Жариков (1941—2012). Син — Федір Євгенович Жариков (1976). Сестра — Людмила Федорівна Гвоздікова (нар. 1941), акторка Ленінградського державного театру мініатюр під керівництвом Аркадія Райкіна.

Шлюб з актором Євгеном Жаріковим був зареєстрований після річного знайомства на зйомках фільму «Народжена революцією». За сценарієм фільму вони теж були подружжям. 2 серпня 1976 року народила сина Федора Жарікова, який закінчив інститут іноземних мов, отримав офіцерське звання, став перекладачем французької мови, нині працює начальником служби інформаційної безпеки в літакобудуванні. У 1988 році Наталія Гвоздікова та Євген Жаріков разом з Тетяною Рузавін і Сергієм Таюшевим виконали пісню Бориса Орлова на слова Леоніда Завальнюка «Не расставайтесь».

У 1992—2004 роках у чоловіка був роман з журналісткою Тетяною Секридовою, яка народила від нього сина Сергія та доньку Катю. Після того, як Секридова привселюдно оголосила про цю зраду, чоловік припинив стосунки, згодом висловлювався про них з жалем і каяттям. Гвоздікова пробачила чоловіка і зберегла шлюб.

Чоловік помер 18 січня 2012 року в Москві, в Боткінській лікарні від раку. Похований 21 січня на «акторської алеї» Троєкуровського кладовища.

Фільмографія

1969 — Білі дюни — дівчина 1970 — Місто першого кохання — Таня Преображенська 1971 — У озера — епізод 1971 — Ох вже ця Настя! — Світу Рябініна, сестра Насті 1972 — Петро Рябінкін — Зінаїда Єгоркіна, размітчиця 1972 — Пічки-лавочки — Наташа 1973 — Калина червона — телефоністка 1973 — Велика перерва — Поліна 1973 — За хмарами — небо — Нюся 1973 — Береги — Наталка 1974 — 1977 — Народжена революцією — Маша 1974 — Біля цих вікон...  — Ніна Лагутіна 1974 — Бо люблю — Віра 1975 — Дума про Ковпака — Тоня 1976 — Злочин — Світлана, донька Каретникова, сестра Володі 1978 — Останній шанс 1979 — Мій генерал — Ольга 1980 — Небезпечні друзі — Тетяна 1981 — Любов моя вічна 1983 — Сім годин до загибелі — Ірина Шульгіна 1985 — Тихі води глибокі 1986 — Таємниці мадам Вонг — бортпровідниця 1986 — На перевалі — Ксенія 1991 — Ніч самогубця 1995 — Панночка-селянка — панянка-сусідка 1996 — Ніч жовтого бика 2002 — За тридев'ять земель — Олена Степанів 2003 — 2004 — Вулиця Сезам — тітка Поліна 2004 — Хлопці зі сталі — Валентина 2009 — Одного разу буде кохання — Олена Василівна 2010 — Неждана любов / Pozdnyaya lyubov  — Люба 2011 — Російська спадкоємиця — Надія Щебетіна 2012 — Нелюба — Ольга, мати Микити 2018 — Яр — Ліна Андріївна Матвєєва, бабуся Ксенії 2019 — Курйози

Примітки