Ніна Миколаївна Архипова ( 1 травня 1921, Омськ, РРФСР — 24 квітня 2016, Москва, Росія) — радянська і російська акторка театру і кіно, народна артистка РРФСР (1988)Нина Архипова на сайте ruskino.
Біографія Народилася 1 травня 1921 року в Омську, потім сім'я переїхала до МосквиНина Архипова на сайте телеканала «Культура». Батьки — Микола Матвійович Архипов, сибіряк родом з Іркутська, і Марія Миколаївна з Санкт-Петербурга (застрелилася, коли Ніні було 10 років).
У дитинстві любила співати, танцювати, грала на фортепіано. Живучи в Замоскворіччі, вона часто відвідувала театри і стала замислюватися про акторську професію. Після школи вирішила подати документи не тільки у театральні студії — при Вахтанговському і Малому театрах, а також до ГІТІСу, але і на юридичний факультет МДУ. Архипова здала іспити і скрізь була прийнята; вирішила зупинити вибір на Театральному училищі імені Бориса Щукіна при Театрі імені Євгена Вахтангова. Її педагогом стала знаменита Цецилія Мансурова.
У 1945 році закінчила театральне училище імені Бориса Щукіна. У — роках служила в театрі імені Є. Вахтангова, на сцені якого ще студенткою стала грати матір Беату в п'єсі «Сірано де Бержерак» Е. Ростана (1943), Катю в «Синій хустинці» В. Катаєва (1943). У мюзиклі Ф. Ерве «Мадемуазель Нітуш» виступала в групі «ластівок».
З 1951 по 2016 роки — провідна акторка Московського театру Сатири. За роки роботи виконала понад сотні ролей.
У кіно знімалася нечасто, виконувала ролі м'яких, добрих жінок. Дебютувала в 1946 році в драмі А. Столпера «Наше серце». Через чотири роки втілила Віру Горошко в кіноповісті Бориса Барнета «Щедре літо». Цю роль вона вважала однією з найважливіших у своїй кар'єрі. Широку популярність здобула з виходом на екрани телеспектаклю «Прокинься і співай!». Регулярно стала зніматися лише в 1970-ті. Серед найвідоміших її ролей — мати головної героїні у фільмі «Ох вже ця Настя!», Гертруда в телеспектаклі «Мартін Іден» за Джеком Лондоном і дружина комісара Мегре в серії телефільмів за творами Жоржа Сіменона.
Знімалася в кіножурналі «Єралаш».
У 2014 році видала книгу «Життя в пропонованих обставинах».
Померла 24 квітня 2016 року в Москві, не доживши тиждень до свого 95-річчя.
Похована на Кунцевському кладовищі поруч із чоловіком.
Родина
Перший чоловік — композитор Олександр Голубенцев (1899—1979). Дочка — Наталія Олександрівна Голубенцева (. 1942) — заслужена артистка Росії, більше 30 років працює на телебаченні, озвучила Степашку в телепередачі «На добраніч, малюки!», лауреатка премії «ТЕФІ». Другий чоловік — письменник Борис Горбатов (1908—1954). Дочка — Олена Борисівна Єрмакова (Горбатова) (. 1953) — викладачка англійської мови. Син — Михайло Борисович Горбатов (1953—2017) — лікар-кардіореаніматолог. Третій чоловік — актор Георгій Менглет (1912—2001).
Визнання і нагороди
Заслужена артистка РРФСР (1967) Народна артистка РРФСР (1988) Орден Дружби (1996) Медаль «В пам'ять 850-річчя Москви»
Творчість
Ролі в театрі
Театр імені Є. Б. Вахтангова
— «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана — мати Беата — «Синя хусточка» Валентина Катаєва — Катя — «Мадемуазель Нітуш» Флорімона Ерве — Деніза — «Новорічна ніч» Олександра Гладкова — «Солом'яний капелюшок» Ежена Лабіша та Марк-Мішеля — служниця — «Напередодні» Івана Тургенєва — Зоя — «Прокляте кафе» Василя Шкваркіна — «Останній день» Братів Тур
Московський академічний театр сатири
— «Господин Дюруа» Гі де Мопассана — Клотильда — «Баня» Володимира Маяковського. Режисер: Валентина Плучека — Фосфорічна жінка — «Де ця вулиця, де цей будинок» Володимира Диховичного і Моріса Слобідського — «Весільна подорож» Володимира Диховичного — «Клоп» Володимира Маяковського. Режисерка: Валентина Плучека — Зоя Березкіна — «Поцілунок феї» Зіновія Гердта і Михайла Львівського. Режисер: Еммануїл Краснянський — «Брехня на довгих ногах» Едуардо де Філіппо — «Чарівні кільця Альманзора» Тамари Габбе — Принцеса квітня — «Дамоклів меч» Н. Хікмета — «Сліпе щастя» О. Кузнєцова, Г. Штайн — «Будинок, де розбиваються серця» — місіс Хешебай — «Над прірвою в житі» Дж. Д. Селінджера — Принцеса квітня — «Стара діва» І. Штока — «Мій будинок - моя фортеця» Дж. Купер — «Прокинься і співай» Міклоша Дярфаша — «Матінка Кураж та її діти» Бертольта Брехта — Іветта Потьє — «Таблетку під язик» Андрія Макайонка — «Маленькі комедії великого будинку» Григорія Горіна і Аркадія Арканова — «Вельмишановна шафа» Євгена Чебаліна — «Її превосходительство» Самуїла Альошина — «Гніздо глухаря» Віктора Розова — Валентина Дмитрівна — «Концерт для театру з оркестром» Григорія Горіна та Олександра Ширвіндта — «Мовчи смуток, мовчи...» Олександра Ширвіндта — «Вісім люблячих жінок» Робера Тома — бабуся
Фільмографія
— Наше серце — Щедре літо — Віра Горошко — Оголена зі скрипкою — Джейн, дочка художника — Короткі історії — Зося — Телеграма — Катерина П'ятипал, вона ж Катя Іноземцева — Ох вже ця Настя! — мама Насті — Маленькі комедії великого будинку — Женя — Один єдиний — Марія — Прокинься і співай! — Ержі, дружина Орбока — Мартін Іден (телеспектакль) — Гертруда — Звичайна Арктика — мешканка полярного містечка — Вогняний міст — Ксенія Михайлівна — Сім'я Зацепіних (телефільм) — Ганна Степанівна Зацепіна — Помилки юності — мама солдата на пляжі — Ранковий обхід — Лідія Михайлівна — Мегре коливається — мадам Мегре — Карантин — тітка Поліна — Два гусари — Анна Федорівна Зайцева — Продовжись, продовжись, чарівність ... — Олена Георгіївна — До розслідування приступити. Наклеп. — Віра Сергіївна Мельникова 1990 — Реклама Єралашу — клоунеса Бом (головна роль, немає в титрах) — Мелодрама із замахом на вбивство — мама Тамари — Стомлені сонцем — Олена Михайлівна — Next 3 — мати Дюбеля 2005—2006 — Люба, діти і завод ... — тітка Віолетта — Стомлені сонцем 2: Цитадель — Олена Михайлівна — Біла людина — Варвара Уварова
Примітки
Джерела