Підси́лювач (, ) — пристрій, в якому здійснюється збільшення потужності вхідного сигналу за рахунок енергії допоміжного джерела живлення. За видом використовуваної енергії розрізняють електричні, магнітні, гідравлічні, пневматичні і механічні підсилювачі. У пристроях такого типу, на відміну від перетворювачів (див., напр., Перетворювач частоти), зв'язок між вихідними і вхідними величинами безперервний і однозначний. Існують підсилювачі, якими збільшують енергію електромагнітних хвиль (див. Квантовий генератор), підсилюють електричні імпульси, підвищують силу дії основного механізму (див. Бустер) тощо. Підсилювачі застосовують у радіотехніці, автоматиці, телемеханіці та ін.
В електротехніці за характером вхідного сигналу підсилювачі діляться наСтахів П. Г., Коруд В. І., Гамола О. Є. Основи електроніки: функціональні елементи та їх застосування. Підручник для студентів неелектротехнічних спеціальностей вищих навчальних закладів. — Львів: «Новий Світ — 2000». — 2006. — 208 с.: підсилювачі постійного та змінного струму, які в свою чергу, поділяються на підсилювачі: низької частоти або звукової частоти (ПНЧ, ПЗЧ) (діапазон частот від 10 Гц до 20 кГц); високої частоти (ПВЧ) (діапазон частот від 20 кГц до 100 Мгц); ультра високої частоти;
За характером підсилення поділяються на: широкосмугові резонансні диференціальні операційні селективні
Див. також Операційний підсилювач Буферний підсилювач Підсилювач звукових частот
Література
Посилання
ПІДСИЛЮВАЧ