«Золотий гудзик» — радянський короткометражний художній фільм 1986 року, в складі кіноальманаху «Винятки без правил», знятого за оповіданнями Михайла Мішина. У кіноальманах також входять фільми: Скріпки і Екскурсант.
Сюжет Доведена до абсурду ситуація в житті людини, яка звикла ставити свої інтереси понад усе. Нероба і ледащо Спіркін одного разу на роботі виявляє пропажу улюбленого золотого гудзика з написом «per aspera ad astra». Це призводить до неймовірних наслідків — терміни виконання робіт для переходу до чергового етапу пошуку гудзика у багато разів (у порівнянні з твердженнями фахівців) ним скорочуються. Риття землі, прибирання металобрухту, споруда залізничного моста й іншого — все це робилося у багато разів швидше, оскільки це було потрібно головному герою, який шукав свій десь загублений гудзик і йде потім за ним «по сліду». Його навіть не зупинила інформація про те, що його відправили в космос, до Альфи Центавра.
Фільм демонструє різницю у ставленні до роботи «на благо суспільства» і на своє власне благо: як вирішуються питання і проблеми, коли справа доходить до особистого. Нічого не роблячи на службі, Спіркін у цей же час проявляє дива енергії і працьовитості в пошуках свого гудзика.
У ролях
Семен Морозов — Спіркін Володимир Богданов — робітник Анатолій Равикович — начальник таксомоторного парку Валерій Кравченко — начальник на звалищі металобрухту Анатолій Рудаков — робітник Євген Артем'єв — епізод Тетяна Баркова — епізод Павло Первушин — епізод
Знімальна група
Автор сценарію: Михайло Мішин Режисер: Олександр Рогожкін Оператор: Валерій Мартинов Художник: Марксен Гаухман-Свердлов Композитор: Альгірдас Паулавічюс Звук: Леонід Ізаков
Посилання Золотий гудзик на сайті kino-teatr.ru