Рудольф Крістоф Ойкен (; 30 грудня 1865, Ойріх, Ганновер — 15 вересня 1926) — німецький письменник і філософ.
У 1908 році стає лауреатом Нобелівської премії з літератури «За серйозні пошуки істини, всепроникаючу силу думки, широкий кругозір, жвавість і переконливість, з якими він відстоював і розвивав ідеалістичну філософію».
Вибрані праці
Die Methode der aristotelischen Forschung, 1872 Geschichte und Kritik der Grundbegriffe der Gegenwart, 1878, 2. veränd. Aufl. 1893; auch ins Englische übersetzt, 1880 Geschichte der philosophischen Terminologie, 1879 Die Lebensanschauungen der großen Denker, 1890 Der Kampf um einen geistigen Lebensinhalt, 1896 Der Wahrheitsgehalt der Religion, 1901 Grundlinien einer neuen Lebensanschauung, 1907 Philosophie der Geschichte, 1907 Geistige Strömungen der Gegenwart, 1908 Der Sinn und Wert des Lebens, 1908 Erkennen und Leben, 1912 Present-day Ethics in their Relation to the Spiritual Life (Alltagsethik in ihrem Verhältnis zum geistigen Leben), Vorlesungen, 1913 Die Träger des deutschen Idealismus, 1915 Die geistesgeschichtliche Bedeutung der Bibel, 1917 Deutsche Freiheit. Ein Weckruf, 1919
Примітки
Посилання