Некро́поль Гі́зи — комплекс давньоєгипетських пірамід, розташований на плато Гіза в передмісті Каїра у Єгипті. Цей комплекс стародавніх пам'ятників розташований на відстані близько 8 км у напрямку до центру пустелі від старого міста Гіза на Нілі та приблизно за 25 км на північний захід від центра міста Каїр.

Піраміди, котрі здавна вважаються емблемою Давнього Єгипту в очах Західного світу, здобули славу ще у грецькі часи, коли Велика Піраміда була внесена Антипатром Сідонським у перелік семи чудес стародавнього світу. Разом з тим, це — єдина пам'ятка з античних Семи чудес, що збереглася до нашого часу.

Піраміди Гізи, що отримали назву одного з чудес світу, були збудовані у III тис. до н. е. фараонами IV династії Хуфу (2604—2581), Хафра (2572—2545) і Мікерина (2545—2511).Гамалія К. М. Монументи вічності: піраміди Давнього Єгипту // Вісник КНУКіМ. Збірник наукових праць. Серія: мистецтвознавство . — 2010, Вип. 23

Давньоєгипетський некрополь складається з піраміди Хеопса (або Хуфу, також відома як Велика Піраміда), дещо меншої піраміди Хефрена (або Хафра) в декількох сотнях метрів на південний захід і, ще менших розмірів, піраміди Мікерина в кількох сотнях метрів далі на південний захід. Великий Сфінкс розташований на східній стороні комплексу обличчям на схід. Зараз єгиптологи досягли консенсусу, що голова Великого Сфінкса є головою фараона Хафра.

Фараони Хеопс та Хефрен жили у Мемфісі.

Біля цих головних споруд також розташовані менші споруди-«сателіти», як от піраміди «цариць», мощені дороги й піраміди долини.

Піраміди та комплекс Великого Сфінкса

Комплекс піраміди Хеопса

Комплекс піраміди Хеопса, окрім самої Великої Піраміди, також складається з Храму долини, що зараз захований під селом Назлет ель-Самман () — було знайдено базальтову бруківку та вапнякові стіни, проте пам'ятку не розкопали. Храм долини з'єднувався мощеною дорогою, котру було сильно пошкоджено під час побудови села. Ця мощена дорога вела до Погрібального храму Хеопса, від якого зараз залишилися лише базальтова бруківка. Своєю чергою, Погрібальний храм з'єднувався з пірамідою фараона. Неподалік піраміди Хеопса знаходяться три піраміди «цариць», що з'єднані з нею, та п'ять заглибин для човнів. У цих заглибинах колись знаходилися човни, два з яких дійшли до нашого часу неушкодженими. Один з таких човнів було відновлено й виставлено у музеї.

Піраміда Хеопса стоїть на невеликій кількості наріжних каменів, котрі було зроблено з білого вапняку із місцевості Мукаттам, що неподалік.

Комплекс піраміди Хефрена

Комплекс піраміди Хефрена (Хафре) складається з Храму долини (часом називають також Храмом Сфінкса), мощеної дороги, Погрібального храму і піраміди фараона. У Храмі долини збереглося кілька статуй Хафре, ще кілька було знайдено у колодязі в підлозі храму Огюстом Марієттом у 1860 році. Решта статуй фараона було віднайдено в часі розкопок Зіґліна, Юнкера, Рейзнера та Хассана. Комплекс Хефрена містив п'ять човнових ям і допоміжну піраміду з сердабом.Porter, Bertha and Moss, Rosalind L. B. Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Reliefs, and Paintings. Volume III. Memphis. Part I. Abû Rawâsh to Abûṣîr. 2nd edition, revised and augmented by Jaromír Málek, The Clarendon Press, Oxford 1974. PDF from The Giza Archives, 29,5 MB Retrieved 10 February 2017.

Піраміда видається більшою, ніж сусідня піраміди Хеопса через свою більшу піднесеність над місцевістю та крутіший кут будівництва. Проте, фактично, вона менша за піраміду Хеопса і висотою, і об'ємом. Піраміда Хефрена зберегла добрий зразок розташування каменів на вершині.Verner, Miroslav. The Pyramids: The Mystery, Culture, and Science of Egypt's Great Monuments. Grove Press. 2001 (1997).

Комплекс піраміди Менкаура

Комплекс піраміди Менкаура (Мікеріна) також складається з Храму долини, мощеної дороги, Погрібального храму та піраміди фараона. У Храмі долини, як і в Погрібальному храмі, збереглося декілька скульптур фараона Менкаура. У часі правління П'ятої династії до Храму долини було здійснено прибудову. Коло піраміди фараона розташовано також три менш важливі піраміди — так звані піраміди «цариць».Porter, Bertha and Moss, Rosalind L. B. Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Reliefs, and Paintings. Volume III. Memphis. Part I. Abû Rawâsh to Abûṣîr. 2nd edition, revised and augmented by Jaromír Málek, The Clarendon Press, Oxford 1974. PDF from The Giza Archives, 29,5 MB Retrieved 10 February 2017.

З усіх чотирьох основних пірамід Некрополя Гізи, тільки піраміда Менкаура до нашого часу не зберегла початкового покриття з вапняку.Verner, Miroslav. The Pyramids: The Mystery, Culture, and Science of Egypt's Great Monuments. Grove Press. 2001 (1997).

Сфінкс

Сфінкс датується правлінням царя Хефрена. Деякий час між передніми лапами Сфінкса був розташований вівтар. Під час Нового царства Аменхотеп II заклав новий храм на честь Хаурона-Харемахета () і його справу завершили наступні правителі.Porter, Bertha and Moss, Rosalind L. B. Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Reliefs, and Paintings. Volume III. Memphis. Part I. Abû Rawâsh to Abûṣîr. 2nd edition, revised and augmented by Jaromír Málek, The Clarendon Press, Oxford 1974. PDF from The Giza Archives, 29,5 MB Retrieved 10 February 2017.

Гробниця цариці Хенткаус I

Хенткаус І була похована у Гізі. Її гробниця відома під позначеннями LG 100 і G 8400, знаходиться на Центральному полі, неподалік від долинного храму Менкаура. Комплекс піраміди цариці Хенткаус I включає її піраміду, яму для човна, храм у долині та міста пірамід.Porter, Bertha and Moss, Rosalind L. B. Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Reliefs, and Paintings. Volume III. Memphis. Part I. Abû Rawâsh to Abûṣîr. 2nd edition, revised and augmented by Jaromír Málek, The Clarendon Press, Oxford 1974. PDF from The Giza Archives, 29,5 MB Retrieved 10 February 2017.

Карта плато Гіза 1. Піраміда Хеопса 2. Піраміда Хефрена 3. Піраміда Мікеріна 4. Погребальний храм Хефрена 5. Погребальний храм 6. Піраміда супутник 7. Храм Хефрена в долині 8. Храм Мікеріна в долині 9. Гробниця цариці Хетеп-Херес I 10. Піраміда Хенткаус I 11. Піраміди цариць 12. Мастаби 13. Великий сфінкс 14. Храм сфінкса 15. Гробниця Хемиуну 16. Центр вивчення пірамід 17. Квиткова каса18. Ями, в яких знайдено Човен Хеопса 19. Нова дорога 20. Гробниці висічені в скелі 21. Посерення ремремісників 22. Каїр 23. Поселення Назлет-ель-Самман 24. Погребальна дорога 25. каменоломня Мікеріна 26. Сучасне кладовище 27. На південь, гробниці вирубані в скельній породі 28. Стіна огорожі 29. Мастаби і гробниці вирубані в скельній породі 30. Західне кладовище 31. Східне кладовище 32. Зона мастаб в центрі і гробниці вирубані в скелі

Гробниці

Східні гробниці

Східні гробниці розташовані на схід від піраміди Хуфу і включають кладовище G 7000. Тут поховані деякі члени сім'ї Хуфу, а також жерці 5–6 династії.

Західні гробниці

Західні гробниці розташовані на захід від піраміди Хуфу. Деякі з них названі за номерами мастаб, деякі — за іменами археологів, які їх досліджувалиPorter, Bertha and Moss, Rosalind, Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Statues, Reliefs and Paintings Volume III: Memphis, Part I Abu Rawash to Abusir. 2nd edition (revised and augmented by Dr Jaromir Malek, 1974. Retrieved from gizapyramids.org .

+ Поховання в Західних гробницях Ґізи Назва Період Розкопки Abu Bakr Excavations 5 і 6 династія (1949—1953) Cemetery G 1000 5 і 6 династія Reisner (1903—1905) Cemetery G 1100 5 і 6 династія Reisner (1903—1905) Cemetery G 1200 Переважно 4 династія Reisner (1903—1905) Cemetery G 1300 5 і 6 династія Reisner (1903—1905) Cemetery G 1400 5 і 6 династія Reisner (1903—1905 Cemetery G 1500 Reisner (1931?) Cemetery G 1600 5 династія і пізніше Reisner (1931) Cemetery G 1900 Reisner (1931) Cemetery G 2000 5 і 6 династія Reisner (1905—1906) Cemetery G 2100 4, 5 династія і пізніше Reisner (1931) Cemetery G 2200 Пізня 4 або рання 5 династія Reisner ? Cemetery G 2300 5 і 6 династія Reisner (1911—1913) Cemetery G 2400 5 і 6 династія Reisner (1911—1913) Cemetery G 2500 Reisner Cemetery G 3000 6 династія Fisher and Eckley Case Jr (1915) Cemetery G 4000 4 династія і пізніше Junker and Reisner (1931) Cemetery G 6000 5 династія Reisner (1925—1926) Junker Cemetery (West) Пізнє Давнє царство Junker (1926—1927) Steindorff Cemetery 5 і 6 династія Steindorff (1903—1907) Junker Cemetery (East) Пізнє Давнє царство Junker

Південні гробниці

Поховання південних гробниць датуються 2–3 династією і 5–6 династією.

Центральні гробниці Включають поховання деяких членів царської сім'ї. Датуються 4–5 династіями та пізніше.

+ Центральні гробниціНомер Похований G 8172 (LG 86) Nebemakhet G 8158 (LG 87) Nikaure G 8156 (LG 88) Persenet G 8154 (LG 89) Sekhemkare G 8140 Niuserre G 8130 Niankhre G 8080 (LG 92) Iunmin G 8260 Babaef G 8466 Iunre G 8464 Hemetre G 8460 Ankhmare G 8530 Rekhetre G 8408 Bunefer G 8978 Khamerernebty I

Гробниці будівельників пірамід У 1990 році поряд з пірамідами були виявлені гробниці, що належали робітникам, а у 2009 році неподалік було знайдено ще одне поховання. Хоча вони не були муміфіковані, їх поховали в гробницях глинобитних гробницях з пивом і хлібом, щоб підтримати їх у загробному житті. Близькість гробниць до пірамід і спосіб поховання підтверджує теорію, що це були наймані робітники, які пишалися своєю роботою, а не раби, як вважалося раніше. Свідчення з гробниць вказують на те, що 10 000 робітників, які працювали у тримісячні вахти, будували піраміду близько 30 років. Більшість робітників, судячи з усього, були вихідцями з бідних сімей. Такі фахівці, як архітектори, муляри, металісти та теслі, постійно наймалися фараоном на посади, що вимагали найбільшої майстерності. The Cemetery of the Pyramid Builders by Zahi Hawass

Каменоломні для будівництва пірамід Масштаби гірничих робіт, які забезпечили будівництво пірамід відповідають останнім. Величезні каменоломні були виявлені як поблизу районів пірамід, так і на значних відстанях від них (десятки й навіть сотні кілометрів), що пояснюється потребами в різних гірських породах і великих об'ємах каменю. Завдяки особливим кліматичним умовам Єгипту давні каменоломні добре збереглися (зокрема в Асуані), що дозволило реконструювати технологію гірничих робіт.

В одних випадках відокремлення великих блоків каменю розпочинали з улаштування позаду й з боків блоку врубів у вигляді вузьких щілин, які утворювали кайловим інструментом. Потім у вруби вбивалися клини, що й відривали блок від породного масиву. Для зручності роботи й для запобігання закриття щілин при заміні менших клинів на більші, в щілини могли закладати металеві шари або стрижені. Щоб не пошкодити окрайки блоку, між металевим клином і каменем розміщували дерев'яні підкладки.

Іноді замість врубу по лінії запланованого розлому пробурювали циліндричні отвори (шпури), в які забивали клини з сухої деревини. Поверхню отворів періодично змочували, що вело до розбухання деревини й утворення в моноліті тріщини розколу. Цей спосіб застосовували в міцних і крихких породах (гранітах, мармурах, діоритах). Отвори видовбували за допомогою ручного буру, що впроваджували в породу ударами молотка. Використовували також технології свердління, які були добре розвинуті в Єгипті.

При розробці особливо великих блоків для виготовлення монументів вруб проводився широким вибоєм, який проходив по периметру майбутнього обеліска, після чого проводили клиновий відрив донної частини блоку. Прикладами такої технології можуть служити незакінчені обеліски на честь цариці Хатшепсут і Тутмоса III в Асуані, розробка яких велась у середині II тис. до н. е. Прикметно, що довжина окремих блоків, що виламували в цих випадках, сягала 42 м, а вага — перебільшувала 1200 т.

Дослідження некрополя Гіза 1903—1905 рр