Мурад-бей III (; нар. 1680 —9 червня 1702) — 8-й бей Тунісу в 1699—1702 роках.
Життєпис Син Алі, бея Тунісу. Народився 1680 року в м. Туніс. 1686 року батько було вбито власним братом Мухаммадом, який захопив владу. Мурада був взято під опіку останнього. Потім виховувався при дворі іншого стрийка — Рамдан-бея. У 1699 році готував змову проти останнього, але був викритий та засуджений до осліплення. Проте Мураду вдалося втекти до Джебель-Усселату. На його бік перейшли деякі арабські племена. У березні 1699 року яничари зчинили заколот на користь Мурада. Зрештою Рамдан-бея булоп овалено й страчено. Влада перейшла до Мурад-бея.
З самого початку стикнувся з наміром алжирського дея Хасана Чауша скористатися боротьбою за владу в Тунісі. Проте енергійними діями Мурад-бей III відбив напад. За цим наказав стратити сановників та прихильників Рамдан-бея, виявивши надмірну жорстокість. За це отримав прізвисько Бубала (від слова бала — широкий меч, яким здійснювалися страти). Потім придушив повстання в Кайруані, наказавши арабському клану бану-махзена пограбувати місто.
Зібравши значні війська взяв в облогу Костянтину, який на допомогу прибув алжирський дей Хаджи Мустафа. 1700 року в битві біля Джумаа Ель Еульма (поблизу м. Сетіф) Мурад-бей зазнав тяжкої поразки. В результаті ворог підійшов до Тунісу. Бей вимушен був визнати зверхність Алжиру та зобов'язався сплачувати данину.
Втім невдовзі став планувати реванш, звернувшись до османського дивану в Стамбулі по допомогу. Але 1702 року біля Ваді аль-Зарка (на кордоні з Алжиром) яничарський ага Ібрагім Шеріф вбив бея з пістолету. За цим наказав знищити усіх мурадидів, захопивши владу в Тунісі.
Джерела Ibn Abi Dhiaf, Présent des hommes de notre temps. Chroniques des rois de Tunis et du pacte fondamental, vol. II, éd. Maison tunisienne de l'édition, Tunis, 1990 André Raymond, Tunis sous les Mouradites: la ville et ses habitants au XVIIe siècle, éd. Cérès, Tunis, 2006