Престол слави, також Божий престол () — в авраамічних релігіях уявлення про те місце, звідки Бог проявляє Свою велич і .
У православних храмах престолом Божим називається те піднесене місце посеред вівтаря, на якому сам Господь таємничо присутній серед віруючих. У Святому Письмі престолами називаються і святі безтілесні духи, які складають, за Діонісієм Ареопагітом, третій чин небесної ієрархії.
Старий Завіт Пророк Міхей розповідає царю: «Я бачив Господа, що сидів на престолі Своїм, і все військо небесне стояло біля Нього, по праву і по ліву руку Його» ().
Пророк Ісая поетично описує одне пророче бачення: «Бачив я Господа, що сидів на престолі високому, а кінці шат Його заповнювали храм; наколо Нього стояли Серафими» (). Єзекиїл також говорить: «І бачив я ось на небозводі, що під головами херувимів, як би камінь сапфір, як щось схоже на престол» ().
Пророки в інших місцях висловлюються більш конкретно стосовно престолу слави:
Єремія говорить: «Престоле слави, вознесений споконвіку, о місце нашої святині!» (), і в майбутньому назвуть весь Єрусалим престолом Господнім (); пророк Ісая називає весь світ «престолом Божим»: «Так говорить Господь: Небеса — Мій престол, а земля то підніжок для ніг Моїх» ().
В устах псалміста Давида престол слави — це символ справедливості: «Справедливість та право — підстава престолу Твого» ().
Агада На думку агадистів, престол слави знаходиться на найвищому з семи небес «arabot» (; Хаг., 12б); він один з семи предметів, що існували до створення світу (Пес., 54а); душі праведників після смерті перебувають під престолом слави (Шаб., 152б). Коли Мойсей зійшов на небо отримати Тору і ангели запротестували, Мойсей злякався їх, але Бог розпростер Свою славу з престолу на Мойсея і захистив його (Шаб., 88б).
У кабалі Престол слави відіграє велику роль в пізнішій кабалі. Ідея прояву божественної слави поступово стала позначатися в кабалістичному терміні як «כח הצמצום והקו» (сила «контракції» і випромінювання). За Зоаром, лик патріарха Якова вигравіруваний на престолі слави (Зоар, ויגש, 211а).
В ісламі — престол слави згідно Корану; найвище місце, яке обіймає все суще і знаходиться над ним. Термін згадується в декількох аятах Корану.
Див. також — молитва зі згадуванням престолу слави Царство Боже Вівтарний престол Примітки