Авро 626 () — британський одномоторний двомісний навчальний літак-біплан. Розроблявся компанією Avro на основі Avro Tutor для виробництва на експорт, хоча декілька були взяті на озброєння ВПС Великої Британії під назвою Авро Префект ().
Історія Після успішного прийняття на озброєння навчального літака Avro Tutor, компанія Avro вирішила переробити цей дизайн для виробництва на експорт. Нова модель отримала індекс виробника 626 і була спроєктована з можливістю легкого переобладнання для навчання всіх основних ролей екіпажу. В основному варіанті це був літак початкової підготовки пілотів, але міг використовувались для навчання польоту за приладами, бомбардування, стрільби з турелі, навігації, нічним польотам, аерофоторозвідці і зв'язку. Зазвичай це був двомісний літак, але для навчання стрільби могло бути додане додаткове місце. Також передбачалось встановлення шасі або поплавків в залежності від необхідності.
В 1931 році відбулось перше представлення Avro 626 за кордоном, коли капітан Норман Макмілліан перетнув Анди на ньому. Тоді також було продемонстровано звичайний варіант і варіант гідролітака. В результаті Аргентинські повітряні сили оформили замовлення на 14 літаків і відразу прибрали демонстраційний літак.
Avro 626 виготовлялись з двома типами двигунів Armonstrong Siddeley Lynx IVC потужністю 240 к.с. або V потужністю 260 к.с.
В ВПС Великої Британії 7 Avro 626 були замовлені для виконання специфікації 32/34, створеної для заміни Avro Tutor в Навігаційній школі авіації.
Модифікації Avro 626 — двомісний навчальний літак Avro Prefect — позначення літака в повітряних силах Великої Британії і Нової Зеландії. Новозеландські літаки були тримісними, британські — двомісними, але використовувались тільки для навчання навігації. Avro 637 — озброєний варіант для використання в ВПС Китаю. Літак оснащувався одним курсовим 7,69-мм кулеметом Vickers і одним 7,69-мм кулеметом Lewis в кабіні стільця. Також мав дещо більші крила з заокругленими кінцями. Tatra T.126 — чехословацькі літаки виготовлені за ліцензією. Планувалось випускати дві версії: одну з двигуном Avia Rk. 17 і одну з двигунами Armstrong Siddeley Cheetah V. Але було виготовлено тільки один літак.
Тактико-технічні характеристики
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II
Технічні характеристики Екіпаж: 2-3 особи Довжина: 8,08 м Висота: 2,92 м Розмах крила: 10,36 м Площа крила: 27,87 м² Маса порожнього: 801 кг Максимальна злітна маса: 1247 кг Двигун: Armonstrong Siddeley Lynx IVC Потужність: 240 к. с. (179 кВт.)
Льотні характеристики Максимальна швидкість: 180 км/год Крейсерська швидкість: 153 км/год (на висоті 305 м.) Практична стеля: 4510 м Дальність польоту: 354 км
Оператори
Авіація армії Аргентини — 15 літаків. Повітряні сили Австрії — 7 літаків. Повітряні сили Бельгії — 12 літаків, два ще використовувались в 1940 році. Повітряні сили Бразилії — 16 літаків. Канада Повітряні сили Канади — 12 літаків. Відрізнялись пристосованнями для холодної погоди — закритими кабінами і можливістю встановлювати лижі. Республіка Китай Військово-повітряні сили Китайської Республіки — отримали 11-13 літаків, які брали участь в японсько-китайській війні Повітряні сили Чилі — 20 літаків. Повітряні сили Чехословаччини — отримали один літак, і Tatra почала виробництво за ліцензією, але тільки один було збудовано до мюнхенської угоди. Єгипет Повітряні сили Єгипту — 27 літаків, які стали їх першими військовими літаками. Повітряні сили Естонії — 4 літаки. Повітряні сили Греції — 21 літак, які були на службі перед вступом Греції в війну. Три літаки були евакуйовані після капітуляції і включені в ВПС Великої Британії в Єгипті. Повітряні сили Ірландії — 4 літаки. Повітряні сили Литви — 4 літаки, які були захоплені СРСР після вторгнення. Королівські військово-повітряні сили Нової Зеландії — 4 літаки. Повітряні сили Португалії — отримали 26 літаків, також було оформлено ліцензійне виробництво на заводі OGMA. Іспанія Повітряні сили Іспанської республіки — використовували декілька літаків під час громадянської війни, які щоправда були поставлені з не напряму від виробника. Повітряні сили Великої Британії — 7 літаків.
Посилання
Джерела
Примітки