Типи вищої нервової діяльності — типологія російського фізіолога Івана Павлова, сукупність вроджених властивостей нервової системи (сили, врівноваженості, рухливості), що визначають індивідуальні особливості вищої нервової діяльності та характер взаємодії організму з навколишнім середовищемБольшая медицинская энциклопедия: (в 30 т.) / гл. ред. акад. Б. В. Петровский; (Акад. мед. наук СССР). — 3-е изд. — Москва: Сов. энциклопедия, 1974—1989. Т. 25: Теннис — Углекислота. — 1985. — 544 с. В. М. Блейхер, И. В. Крук. Толковый словарь психиатрических терминов, 1995 . Тип вищої нервової діяльності є фізіологічною основою темпераментуБурно М. Е. О характерах людей: (психотерапевтическая книга) / М. Е. Бурно ; Профессиональная Психотерапевтическая Лига. — Изд. 5-е. — Москва: Академический проект, 2013. — 639 с. Банщиков В. М. О темпераменте человека: (Очерки из истории вопроса в соврем. состоянии): (Материалы для симпозиума в февр. 1974 г.) / В. М. Банщиков, Г. Д. Новинский, О. М. Эфендиев ; Всерос. науч. мед. о-во невропатологов и психиатров. — Москва: 1973. — 276 с. , це природжений конституційний вид нервової діяльності — генотип, який під різноманітними впливами навколишнього оточення перетворюється в фенотип, характерФизиология нервной системы: Избранные труды: В 4 вып. / И. М. Сеченов, И. П. Павлов, Н. Е. Введенский ; Под общ. ред. акад. К. М. Быкова. — Москва: Медгиз, 1952. С. 606 .

Властивості нервової системи: сила, врівноваженість, рухливість.

Сила нервової системи — стійкість до тривалого впливу подразника, як збудливого типу, так і того, що загальмовує (сила-слабкість). Врівноваженість — співвідношення збудження і гальмування (врівноваженість-неврівноваженість). Рухливість — швидкість виникнення або припинення збудження-гальмування (лабільність-інертність).

Завдяки різним комбінаціям трьох основних властивостей нервової системи Іван Павлов виділив чотири різко окреслені типи, що відрізняються за адаптивними здібностями і стійкостями до агентів, що невротизують.

Типи вищої нервової діяльностіБольшая психологическая энциклопедия: самое полное современное издание: более 5000 психологических терминов и понятий / (А. Б. Альмуханова и др.). — Москва: Эксмо, 2007. — 542 с.

Сильний врівноважений рухливий — має однаково сильні процеси збудження і гальмування з їхньою гарною рухливістю, що забезпечує високі адаптивні можливості і стійкість в умовах важких життєвих ситуацій. Відповідно до вчення про темпераменти — це сангвінічний тип. Сильний врівноважений інертний — має сильні процеси збудження і гальмування, але погану рухливість, завжди відчуває труднощі при переході з одного виду діяльності на інший. Відповідно до вчення про темпераменти — це флегматичний тип. Сильний неврівноважений — має сильний процес збудження і слабкий процес гальмування, тому представник такого типу в важких ситуаціях схильний до порушень вищої нервової діяльності. Здатний тренувати і значною мірою покращувати недостатнє гальмування. Відповідно до вчення про темпераменти — це холеричний тип. Слабкий — характеризується слабкістю обох нервових процесів — збудження і гальмування, погано пристосовується до умов навколишнього середовища, схильний до невротичних розладів. Відповідно до вчення про темпераменти — це меланхолійний тип.

І хоча ці три параметри нервової системи дають 2 = 8 різних комбінацій, Павлов вважав, що нерозумно розглядати усі комбінації на практиці. На його думку, немає сенсу розглядати врівноваженість в об'єкта зі слабкою нервовою системою, а рухливість — у типів із сильною неврівноваженою.

Подальший внесок у вивчення властивостей нервової системи зробили і .

Див. також

Вища нервова діяльність Темперамент Характер

Примітки