Шерін Маккрамб (, справжнє ім'я Шерін Елейн Арвуд, ; , Вілмінгтон, Північна Кароліна, США) — американська письменниця детективного жанру. Володарка численних літературних премій, авторка серій про Елізабет Макферсон. Найвідоміша романами серії «Балада» Аппалачів, включаючи бестселери New York Times «Балада про Френкі Сільвер» і «Вона гуляє цими пагорбами», а також за «Сент-Дейл».

Прапрадідусі Маккрамб сотню років тому були проповідниками округу в Смокі-горах Північної Кароліни, щотижня їздячи на конях по хребтах, щоб проповідувати в інших громадах.

Про свою творчість Маккрамб сказала:

Її романи перекладено одинадцятьма мовами. Вона читала лекції про свою літературну діяльність в Оксфордському, Боннському університетах і в Смітсонівському інституті.

Нагороди та визнання У 1984 році отримала нагороду Шервуда Андерсона за оповідання «Дорогоцінна коштовність»Modlin, Charles E.; Campbell, Hilbert H., eds. (1987). Stories From Sherwood Anderson Country; Contest Winners 1976—1986 (First ed.). Sherwood Anderson Association. . У 1988 році отримала премію Едгара По у номінації «Найкраща книга в м'якій обкладинці» за роман «Дівчина помираючого сонця». Того ж року отримала за цей роман у подібній номінації премію Ентоні. 1988 року отримала премію Агати в номінації «Найкращий роман» за роман «Заплативши дудочнику». У 1989 році — премію Ентоні в номінації «Найкраща книга в м'якій обкладинці» за цей же роман. У 1989 році — премія Агати в номінації «Найкраще оповідання» за «Малюсенький Дох і Доріс». 1990 року за це ж оповідання отримала в такій же номінації премію Ентоні. 1991 року отримала премію Ентоні одразу у двох номінаціях «Найкращий роман» за «Якщо я коли-небудь повернусь, гарнесенька Пеггі-О» і «Найкраще оповідання» за «Щастя — це мертвий поет». Того ж року за цей роман в аналогічній премії Ентоні номінації отримала премію Мекавіті. 1992 року отримала премію Агати в номінації «Найкращий роман» за «Прекрасна дочка ката» і в номінації «Найкраще оповідання» за «Щастя — це мертвий поет». 1992 року отримала нагороду у номінації «Найкращий роман» Асоціації письменників Аппалачів за «Прекрасна дочка ката». 1994 року отримала премію Агати в номінації «Найкращий роман» за «Вона гуляє цими холмами». 1995 року отримала нагороди Ніро, Мекавіті та Ентоні в номінації «Найкращий роман» за «Вона гуляє цими холмами». Тоді ж отримала нагороду Ентоні ще й в номінації «Найкраще оповідання» за «Чудовисько Гламіса». 1997 року їй присуджено Асоціацією письменників Аппалачів нагороду за «Видатний внесок у літературу Аппалачів». У 1998 році отримала нагороду Chaffin Моргедського університету для тих авторів, які пишуть про Аппалачі. Того ж року отримала нагороду Платтнера за найкраще оповідання Аппалачів, якою її нагородив коледж Береа за «Порушення руху в гірському тумані». 1999 року отримала нагороду Шепардського університету «Аппалачська спадщина». Того ж року отримала нагороду Флори Макдональд () за «Досягнення в мистецтві жінки шотландської спадщини». 2003 року отримала нагороду Вілми Дайкеман із літератури від Східно-Тенессійського університету за «Привіди-наїзники». 2004 року отримала приз від Асоціації аудіовидавців за цей же твір як найбільш записувану книгу. 2005 року отримала у номінації «Найкращий роман» Асоціації письменників Аппалачів нагороду за «Святий Дейл». Наступного року від цієї ж Асоціації за цей же роман отримала нагороду в номінації «Книга року». 2006 року у номінації «Премія читацького вибору за художню літературу» їй присуджено нагороду Вірджинської бібліотеки за роман «Святий Дейл». У 2006 році вона була запрошеним автором Національного фестивалю книги у Вашингтоні, округ Колумбія, що був підтриманий Білим домом. У 2008 році її назвали «жінкою в історії Вірджинії» за досягнення в літературі. У квітні 2014 року Маккрамб була нагороджена Премією Мері Френсіс Гобсон за літературу Півдня від університету Чоуана в Північній Кароліні. 2015 року нагороджена Кларксвільською радою з питань мистецтва та розвитку спадщини за твір «Королівська гора» нагородою Патріції Вінн у південній фантастиці. 2017 року отримала нагороду за літературні заслуги від бібліотечної асоціації Західної Вірджинії. 2018 року Національною організацією «Доньки американської революції» нагороджена відзнакою «Жінки в мистецтві».

Твори

Серія «Баллада» If Ever I Return, Pretty Peggy-O (також If Ever I Return) (1990) (Якщо я коли-небудь повернусь, гарнесенька Пеггі-О / Якщо я коли-небудь повернусь) (нагороджена премією Мекавіті) The Hangman's Beautiful Daughter (1992) (Гарненька дочка ката); (1994) (Вона гуляє цими пагорбами) (нагороджений премією Агати, Мекавіті, Ентоні, премією Ніро); The Rosewood Casket (1996) (Скринька з палісандру); The Ballad of Frankie Silver (1998) (Балада Френкі Сільвера); The Songcatcher (2001) (Ловець пісень); Ghost Riders (2003) (Примарні наїзники); The Devil Amongst the Lawyers (2010) (Диявол серед юристів); The Ballad of Tom Dooley: A Novel (Appalachian Ballad) (2011) (Балада Тома Дулі: роман / Балада Апалачів); King's Mountain (2013) (Королівська гора); Nora Bonesteel's Christmas Past (2014) (Останнє Різдво Нори Бонестіл); Prayers the Devil Answers (2016) (Молитвам диявол відповідає); The Unquiet Grave (2017) (Неспокійна могила).

Романи серії «Святий Дейл» St. Dale (2005) (Святий Дейл); Once Around the Track (2007) (Одного разу навколо траси); Faster Pastor (2010) (Швидший пастор) (співавтор Адам Едвардс).

Романи серії Елізабет Макферсон Sick of Shadows (1984) (Хворі тіні); Lovely in Her Bones (1985) (Зачарований її кістками); Highland Laddie Gone (1986) (Хлопчина з гір пішов); Paying the Piper (1988) (Заплативши дудочнику) (нагороджений преміями Агати та Ентоні); The Windsor Knot (1990) (Віндзорський вузол); Missing Susan (1991) (Сюзан, яка пропала); MacPherson's Lament (1992) (Плач Макферсона); If I'd Killed Him When I Met Him (1995) (Я б його вбив, коли б зустрів його) (нагороджений премією Агати); The PMS Outlaws (2000) (ПМС поза законом).

Серія Джей Омега Bimbos of the Death Sun (1988) (Дівчина помираючого сонця) (нагороджений премією Едгара По, Ентоні); Zombies of the Gene Pool (1992) (Зомбі генофонду).

Збірки оповідань Our Separate Days (1985) (Наші виключні дні) (співавтор Мона Волтон Гелпер); Foggy Mountain Breakdown and Other Stories (1997) (Порушення руху в гірському тумані та інші історії).

Примітки

Джерела Williams, Wilda (November 15, 2004). «Q&A: Sharyn McCrumb». Library Journal. Archived from the original on September 1, 2012. Retrieved October 14, 2010.

Посилання Офіційний сайт Шерін Маккрамб Шерін Маккрамб Шерін Маккрамб у Фейсбуці