Карл Гезеле (; 15 серпня 1912, Рідлінген — 8 квітня 1968, Фрідріхсгафен) — німецький офіцер, штандартенфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія 10 серпня 1931 року вступив у СС (посвідчення №10 596) із зарахуванням в 13-й штандарт, 1 листопада — в НСДАП (квиток №724 050). В 1933 році переведений в поліцейський резерв «Вюртемберг». 25 березня 1934 року переведений в частини посилення СС, в жовтні призначений командиром взводу 9-го, з травня 1935 року — 10-го, з жовтня 1936 року — 17-го штурму полку СС «Дойчланд». З грудня 1936 року — ад'ютант 4-го штурмбанну, з травня 1938 року — командир 10-го штурму свого штандарту. Учасник Польської і Французької кампанії. В серпні 1940 року призначений інструктором тактики юнкерського училища СС в Бад-Тельці. У вересні 1941 року призначений 1-м офіцером Генштабу (начальником штабу) кавалерійської бригади (згодом — дивізії) СС. В серпні 1942 року через хворобу евакуйований в Німеччину. Після одужання 5 жовтня 1942 року призначений командиром батальйону супроводу рейхсфюрера СС. В лютому 1943 року батальйон був розгорнутий в штурмову бригаду СС «Рейхсфюрер СС», яку очолив Гезеле. З 18 жовтня 1943 року — командир 35-го моторизованого полку 16-ї моторизованої дивізії СС «Рейхсфюрер СС». Відзначився у боях на Корсиці. З січня 1945 року — командир кавалерійського училища СС в Веді, з березня — 37-ї добровольчої кавалерійської дивізії СС «Лютцов».

Звання

Анвертер СС (10 серпня 1931) Штурмманн СС (25 серпня 1933) Труппфюрер СС (23 жовтня 1933) Обертруппфюрер СС (11 лютого 1934) Штурмфюрер СС (25 березня 1934) Оберштурмфюрер СС (30 січня 1937) Гауптштурмфюрер СС (30 червня 1939) Штурмбаннфюрер СС (30 січня 1942) Оберштурмбаннфюрер СС (10 вересня 1943) Штандартенфюрер СС (20 квітня 1945)

Нагороди

Цивільний знак СС (№10 879) Почесний кут старих бійців (лютий 1934) Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі Спортивний знак СА в сріблі (1 грудня 1934) Кільце «Мертва голова» (1 грудня 1934) Йольський свічник (16 грудня 1935) Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 грудня 1936) Залізний хрест 2-го класу (20 вересня 1939) 1-го класу (3 жовтня 1939) Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» (1 вересня 1940) Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років) Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років) 3-го ступеня (25 квітня 1941) Німецький хрест в золоті (25 травня 1942) — за поданням Германа Фегеляйна від 8 березня 1942 року. Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Лицарський хрест Залізного хреста (4 липня 1944)

Література

Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X Ritterkreuzarchiv III/2013, Scherzers Militaer-Verlag, Bayreuth, 2013, ISSN 1866-4709 Microfilm Publication A3343. US National Archives.