Дмитро Никифорович Красняк ( 10 липня 1927, Томаківка — 6 грудня 2003, Житомир) — український скульптор і графік; член Спілки художників України з 1966 року. Заслужений діяч мистецтв України з 1998 року.

Біографія Народився 10 липня 1927 року в селі Томаківці (тепер селище міського типу Нікопольського району Дніпропетровської області, Україна). У 1949—1954 роках навчався у Дніпропетровському художьому училищі (викладачі Олексій Жирадков, Олена Бєляєва, Олександр Ситник); у 1954—1960 роках — у Київському художньому інституті (викладачі Макар Вронський, Макс Гельман, Михайло Лисенко, Іван Макогон, Олексій Олійник, Іван Шаповал, Андрій Шапран). Був членом КПРС з 1964 року.

У 1979–1993 та 1998–2002 роках очолював Житомирську організацію Національної спілки художників України. Жив у Житомирі, в будинку на вулиці Театральній. Помер в Житомирі 6 грудня 2003 року.

Творчість

Працює в галузі станкової, монументальної та декоративної скульптури. Серед робіт:

скульптура «Т. Шевченко на засланні» (1954); «Подвиг орляти» (1958, гіпс; Донецький художній музей); «Кріпак» (1961, гіпс); «Солдат революції» (1963, гіпс); «Роз­куються незабаром заковані люди…» (1965); «Партизани» (1967, співавтори Олександр Вітрик, Володимир Нечуйвітер); «Переможець» (1969, склоцемент); «На річці Верхівня» (1999); меморіальні дошки Володимиру Короленку (1973); пам'ятники піонерові герою Васі Шишковському в (1959, Шумськ, Тернопільська область; бронза, граніт; співавтор Василь Шкуропат, архітектор Микола Кульчинський); воїнам 5-ї армії (1975, Андріївка, Житомирська область); Тарасу Шевченку (погруддя встановлене у Томаківці 2007 році)Шукач.; композиції «Спортс­менка» (1976); «Батько й сини» (1992); портрети «Заслужений лікар України Є. Конопелько» (1980); «Мати» (1981); «Партизан М. Скрит» (1981); «Ветеран війни і праці Г. Бородавка» (1984); «Герой Радянського Союзу Я. Батюк» (1990-ті); «Льотчик О. Броницький» (1991); «Підполковник П. Федорчук» (1994); «Т. Шевченко» (1996); «Столяр Ф. Журавський» (1997); графіка «На річці Томаківка» (1994); «Автопортрет» (1994); «Подвір’я Лаврушів» (1995); «Ста­ре поселення на Дніпрі» (1995); «Весняний день» (1995); «Томаківка. Місток кохання» (1996); «Джерело» (1996); «Серед степу ши­­рокого» (1996); «Пасіка» (1997); «На річці» (1999). </div> Брав участь у республіканських виставках з 1958 року.

Деякі твори зберігаються у Донецькому краєзнавчому музеї, Картинній галереї смт Томаківки.

Примітки

Література , сторінка 237; ; Вишневецька І. О. Красняк Дмитро Никифорович //