Оте́ць І́гор Цар (нар. 16 грудня 1958) — священник Української греко-католицької церкви.

Життєпис

Народився 16 грудня 1958 року в селі Бучали біля Комарно Львівської області. Охрещений на Великдень 1959 року. З дитинства ходив до церкви. Навчався у Львові у СШ №75.

З 1975 працював слюсарем та займався самоосвітою.

У 1977–1979 роках служив в армії у Забайкальському Військовому Окрузі.

14 жовтня 1991 року Патріарх Мирослав Любачівський у Соборі святого Юра висвятив Ігоря Царя на священника. Одразу після свячень отець Ігор поїхав служити до Кам'янця-Подільського.

З 1997 по 2010 рік капелан Львівської виправної колонії № 48.

З 2011 року духівник харизматичної спільноти.

16 січня 2024 року є відкликаним від виконання служіння духівником Львівської спільноти Віднови у Святому Дусі УГКЦ "Благословення" та виконання служіння капелана Львівської виправної колонії № 48 (вул. Хуторівка, 2, м. Львів) Державної кримінально-виконавчої служби України.Бюлетень Канцелярії ЛА УГКЦ

Праці

«Наш український Миколай-Чудотворець» (1994) «Що відповісти сектантам» (1995) «Скарбинка мудрості» (1997) «Акафіст-подяка Пресвятій Тройці» (1998) «Через терни до зірок» (1998) «Чудесні дарунки від Митрополита Андрея» (1998) «Від знищення обряду до руїни Церкви і народу» (1999) «Монастир Божої любові» (1999) / ред. «Український Велетень Духа» (2000) «Жертва за волю України» (2001) «Пісні материнства» (2001) / ред. «Про збереження дівицтва» (2002) / переклад «Покликаним до свободи» (2004) «Останні будуть першими» (2005) «The last shall be first» (2005) / англійською «Вузький шлях» (2006) / ред. «З побаченого і пережитого» (2008) «Кривава незабутка» (2009) / переклад «Закон і милосердя» (2006-2009) / 9 журналів «З любов'ю до Богородиці» (2009) / ред. «За що ми любимо Бандеру» (2009) «Жиймо так, щоб разом бути в небі» (2010) «Величайте Ісуса Христа» (2011) / молитовник «Християнські обов’язки батьків і дітей» (2012) «Нова євангелізація в Україні» (2012) «Молодь і жива парафія» (2013) «Це треба знати всім!» (2013) «Ісус промовляє до нас» (2013) «Моя надія – Ісус і Марія» (2013) «Ми діти Божі і нащадки Марії» (2014) / молитовник «Хресна дорога Спасителя» (2015) «Поради святого Івана Віанея» (2015) / ред. «Дар, що перемінює життя» (2016) «За що ми любимо Бандеру» (2016) «Зцілення роду» (2017) / ред. «Україна прабатьківщина людства» (2018) «Служити Богу і Україні!» (2023)

Відзнаки 2013 — лауреат Премії імені Героя України Степана Бандери у номінації «Громадська діяльність».

Примітки

Література

Священик Ігор Цар: «У тюрмі служба є інакшою» Леся Олендій. Грішники, які розкаялися // Львівська газета. — 2006. — 14 червня. Леся Федів. «Моє місце… за ґратами» // Високий замок. — 2006. — 22 квітня. Монастир Св. Кирила та Мефодія (м. Кам'янець-Подільський)