Події 1 січня — вихід на телеканалі «1+1» першого випуску Телевізійної служби новин, ведучою якого була тележурналістка Алла Мазур. 8 лютого — в Києві була створена партія Християнсько-Народний Союз, яку в 2003 році перейменовано на Християнсько-Демократичний Союз. 17 травня — закінчення першої офіційної української антарктичної експедиції, що проходила на станції «Фарадей» на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу, яку Україні в 1996 році передала Велика Британія. 24 травня — у Києві відкрився перший в Україні ресторан McDonald's. 28 травня — у Києві голови урядів Російської Федерації та України підписали пакет документів про розподіл і базування Чорноморського флоту. Україна отримала 18 % кораблів Чорноморського флоту СРСР, а також військово-морські бази у Ізмаїлі, Одесі, Очакові, Керчі, Донузлаві і Балаклаві і ще 10 баз морської авіації. В свою чергу Росія отримала право розміщувати свій флот в Севастополі до 2017 року, утримувати на території України не більше 338 кораблів і суден та 25 тисяч військовослужбовців. 31 травня — підписання у Києві «Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією» Президентом України Леонідом Кучмою та Президентом Російської Федерації Борисом Єльцином. Разом з домовленостями про умови перебування російського Чорноморського флоту в Україні започатковано комплекс «великих угод», що врегулювали відносини між двома найбільшими колишніми республіками Радянського Союзу. 2 червня — перший ефір телеканалу СТБ. 6 червня — в місті Дніпропетровськ на житловому масиві «Тополя-1» через зсув ґрунту пішли під землю багатоповерхівка, два дитячих садки та школа. 19 червня — Президент України Леонід Кучма під натиском західних кредиторів звільнив з посади прем'єр-міністра України Павла Лазаренка, котрого вважали прихильником неринкових методів управління економікою. 9 липня — підписано Хартію Україна — НАТО. 16 липня — призначення прем'єр-міністром України Валерія Пустовойтенка. 17 липня — Україна із заявами та застереженнями ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, прийняту відповідно до Загальної декларації прав людини з метою дотримання та забезпечення на своїй території прав та основоположних свобод людини. 19 липня — почався STS-87, 24-й політ шатла «Колумбія», у якому зокрема брав участь перший космонавт незалежної України — Леонід Каденюк. 1 серпня — відзначався перший День Військово-Морських Сил Збройних Сил України. 10 серпня — український легкоатлет Сергій Бубка вшосте підряд став чемпіоном світу у стрибках з жердиною. 15 серпня — заснування ордену княгині Ольги, з метою відзначення жінок за визначні заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім'ї. 23 серпня — вперше проведено міжнародні навчання «Сі Бриз» на території України. 5 листопада — у рамках Ліги чемпіонів УЄФА 1997—1998 відбувається в Іспанії матч Барселона — Динамо, у якому «Динамо» (Київ) перемагає 4:0 (до того, 22 жовтня, у Києві «Динамо» перемогло 3:0). 6 грудня — успішне завершення польоту Леоніда Каденюка на космічному шатлі «Колумбія». 26 грудня — чемпіонами Вищої ліги КВК 1997 стають дві команди: «Нові вірмени» та «Запоріжжя — Кривий Ріг — Транзит» (у складі другої грали Олена Кравець, Олександр Пікалов, Володимир Зеленський).
Особи
Призначено, звільнено
5 лютого — Віктора Ющенка переобрано головою Національного банку України. 14 травня — головою Донецькою обласної державної адміністрації призначено Віктора Януковича. 19 червня — звільнення прем'єр-міністра України Павла Лазаренка. 16 липня — призначення нового прем'єр-міністра України Валерія Пустовойтенка.
Народились
21 травня — Вікторія Петрик — українська співачка («When You Believe»); переможниця конкурсу «Дитяча Нова хвиля 2010». 21 червня — Артем Довбик, український футболіст.
Померли 28 січня — Юлій Мейтус — український композитор; (. 1903). 29 травня — Михайло Омелянович-Павленко — український військовий діяч, генерал-полковник Армії УНР (. 1878 р.) 18 серпня — Марія Приймаченко — українська народна художниця, лауреатка Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка; (. 1909). 3 листопада — Олексій Нестеренко — економіст, член-кореспондент НАН України; (. 1904). 11 листопада — Анатолій Дублянський — український історик, журналіст, митрополит УАПЦ; (. 1912).
Засновані, створені
партія Християнсько-Народний Союз, яку в 2003 році було перейменовану на Християнсько-Демократичний Союз (8 лютого). ордену княгині Ольги, з метою відзначення жінок за визначні заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім'ї (15 серпня). Український тиждень моди (листопад). Fozzy Group
Зникли, скасовані
Видання, твори
альбом «Музіка» гурту Воплі Відоплясова альбоми «Казки» та «Мова риб» (перевидання) гурту Скрябін Пам'ятник Ярославу Мудрому (Київ)
Пам'ятні дати та ювілеї
1175 років з часу (822 рік): входження західноукраїнських земель до держави Велика Моравія, яку заснував Моймир I. 1025 років з часу (972 рік): смерті Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів Святослава Ігоровича (Хороброго). початку правління князя Київської Русі Ярополка Святославовича. 975 років з часу (1022 рік): перемоги тмутороканського князя (990/1010—1023) Мстислава Володимировича над Редедею, ватажком абхазо-адигзькому племені касогів. 925 років з часу (1072 рік): Прийняття «Правди Ярославичів» — збірника руських законів у Вишгороді на з'їзді трьома старшими Ярославичами — Ізяславом Ярославовичем, Святославом Ярославичем та Всеволодом Ярославовичем, що разом правили РуссюПравда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — К., 1935. 900 років з часу (1097 рік): У м. Любечі відбувся Любецький з'їзд князів (київський Святополк Ізяславич, переяславський Володимир Мономах, смоленський Давид Ігорович, теребовлянський Василько Ростиславич), на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою»М. Ф. Котляр. Любецький з'їзд 1147 // . 775 років з часу (1222 рік): з'їзд князів у Києві, що відбувся з приводу надання допомоги половцям у боротьбі з монголо-татарами. 750 років з часу (1247 рік): укладення князем Данилом Галицьким миру з угорським королем Белою IV. заснування Львова галицьким князем Данилом Романовичем. 725 років з часу (1272 рік): проголошення князем Левом Даниловичем міста Львова столицею Галицько-Волинського князівстваhttps://spadok.org.ua/galychyna/istoriya-lvova-vid-pershoyi-zgadky-i-do-sogodni-chto-keruvav-u-lvovi-ta-komu-vin-nalezhav Культурно-історичний портал Спадщина предків. 675 років з часу (1322 рік): захоплення литовським князем Гедиміном Києва. Він посадив у ньому намісником Міндовга Гольшанського. 550 років з часу (1447 рік): 2 травня — видання у Вільні Привілея 1447 року (привілея Казимира IV Ягеллончика) — законодавчого акту (загальноземський привілей) у Великому князівстві Литовському, який значно розширив права і привілеї шляхти, а також поклав початок юридичного оформлення залежності селян від феодалівВелике князівство Литовське. Статус Великого князівства Литовсько: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса: Юридична література, 2003. 500 років з часу (1497 рік): 26 жовтня — розгрому військом молдавського господаря Штефана III армії польського короля Яна I біля Козмінського лісу на Буковині (нинішнє село Валя Кузьмина на території Чернівецької області). 450 років з часу (1547 рік): перемоги козаків під проводом барського старости Берната Претвиця татар під Очаковим. 425 років з часу (1572 рік): 2 червня — заснування реєстрового козацтва, коли універсалом короля Сигізмунда II Авґуста коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому було доручено найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Загалом, 500 реєстровцям гарантувалась особиста свобода, оплата з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисячЩербак В. О. Реєстрові козаки // . 400 років з часу (1597 рік): 11 квітня — чвертування Северина Наливайка поляками у Варшаві за наказом Станіслава Жолкевського після невдалого для козаків Солоницького бою 1596 року та змови угодовської частини козацької старшини, яка підступно захопила С. НаливайкаГрушевський М. Історія України-Руси. Том VII. Розділ IV. — С. 8.. 375 років з часу (1622 рік): морського походу запорозьких козаків на допомогу донським. Французький посол де Сезі про ці походи писав до Парижа так: «Поява 4 козацьких човнів викликала більшу розгубленість, ніж якби з'явилася чума — так вони бояться козаків…» вдалого походу на Перекоп під орудою реєстрового козацького гетьмана (1622—1628 з перервами) Михайла Дорошенка. 325 років з часу (1672 рік): 13 березня — усунення лівобережного гетьмана Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного) від гетьманської влади внаслідок заколоту. 17 червня — обрання на старшинській раді в Козачій Діброві (поблизу Конотопа) лівобережним гетьманом Івана Самойловича. початку польсько-турецької війни, що тривала до 1676 року, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами. Бойові дії відбувалися на території України: 18 липня — битви під Ладижином (Батозька битва) битви під Уманню 18-27 серпня — османського-козацьке військо взяло в облогу й захопило Кам'янець. битви під Корцем 20 вересня — початку облоги османсько-козацьким військом Львова (до 6 жовтня). 5-14 жовтня — успішного походу проти татарських чамбулів польського гетьмана Яна III Собєського. 5-6 жовтня — битви під Краснобродом 6 жовтня — битва під Наролем 7 жовтня — битви під Немировом 9 жовтня — битви під Комарним 14 жовтня — битва під Петранкою битва під Калушем 28 жовтня — укладення Бучацького мирного договору між Річчю Посполитою і Османською імперією, що завершив перший етап війниКозак М., Логуш Д., Уніят В. Бучач // є також дати: 8 жовтня — у Степанков В. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 310. — ISBN 5-203-01639-9; 16 жовтня — у Чухліб Т. Михайло Ханенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 326. — ISBN 5-203-01639-9. чи Treaty of Buchach at the Encyclopedia of Ukraine (28) жовтня 1672 року в місті БучачіГуцал П. Бучацький мирний договір… — С. 208.. За договором до Османської імперії відійшли Подільське воєводство (від Бучача — по Брацлав), на Брацлавщині і Південній Київщині, з якої виводились польські залоги, визнавалася влада Петра Дорошенка і Річ Посполита зобов'язувалася сплатити Османській імперії контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисячі золотих дукатів данини. Бучацький мирний договір був відхилений сеймом і Польсько-турецька війна продовжилась до укладення Журавненського договору 1676 року. 275 років з часу (1722 рік): 2 квітня — видання у Петербурзі царського указу про ліквідацію гетьманства і утворення в Глухові Малоросійської колегії — органу управління Лівобережною Україною, яка складалася з російських воєвод на чолі з генералом Степаном Веляміновим. 14 липня — обрання Павла Полуботка наказним гетьманом України на старшинській раді в Глухові до проведення гетьманських виборів на заміну покійному Івану Скоропадському. 225 років з часу (1772 рік): 5 серпня — проведення першого поділу Польщі та входження Королівства Галичини та Володимирії до складу Габсбурзької імперії. 125 років з часу (1772 рік): 8 квітня — арешту за участь у таємній організації Кирило-Мефодіївське братство поета Тараса Шевченка та історика Миколу Костомарова. 75 років з часу (1922 рік): 1 лютого — ухвалення рішення політбюро ЦК КП(б)У про вивезення 8 млн пудів хліба з голодуючої України до Росії.