Westliche Berliner Vorortbahn

Акціонерне товариство Westliche Berliner Vorortbahn A.G. (WBV) (Вестліхе Берлінер Форортбан, ) — трамвайна компанія в районі Великого Берліну, яка переважно обслуговувала лінії південно-західних передмість: , Шенеберга, , , Штегліцу. Після свого заснування 25 липня 1898 року, 1 жовтня того ж року акціонерне товариство перейняло на себе керування консорціумом (BDK), який було засновано 1888 року, і до 1900 року здійснило електрифікацію ліній. Того ж року, коли була заснована WBV, компанія (GBS) одноособово керувала компанією WBV. Таке злиття компаній дозволило розширити маршрутну мережу Берліна і, таким чином, збільшити прибутки в наступні роки. Водночас GBS зуміла утвердити свою монополію в берлінському трамвайному секторі. 15 травня 1919 року злиття GBS з WBV та іншими дочірніми компаніями було завершено. Відтоді акціонерне товариство WBV припинило існування.

Історія

Акціонерне товариство Westliche Berliner Vorortbahn засновано 25 липня 1898 року. Від 1 жовтня йому став належати , який керував декількома лініями в південно-західних передмістях Берліну. У рік свого заснування (GBS) викупила весь акціонерний капітал компанії. WBV розпочала електрифікацію колій, яка була запланована ще в часи GBS.

Першою електрифікованою ділянкою (18 травня 1899) стала колія від Зоологічного саду, повз Ноллендорф-плац, Шенеберг і Фриденау в Штегліці, яка працювала з 1888 року. 1895 року ухвалено рішення про сполучення від Ноллендорф-плац до Лінк-штрасе поряд із Потсдамською площею, яке й було відкрите 1 жовтня 1899. До 10 серпня 1900 року всі лінії були електрифіковані.

17 вересня 1900 року надала компанії нову ліцензію терміном до 31 грудня 1949 року. Зміст документу в основному збігався зі змістом ліцензії, яку раніше отримала GBS. Оскільки місцева влада Берліну надала свою згоду на використання міських вулиць лише до кінця 1919 року, між містом та GBS і її дочірніми підприємствами виникло декілька юридичних суперечок. З іншими громадами, територією яких проходили трамвайні колії, діяла угода про затвердження від 1937 до 1948 років відповідно.

+ Огляд маршрутних ліній, 6 травня 1902 року Знак Лінія Маршрут A Потсдамська площа —  / Груневальд, Розенек — Потсдамська площа B Потсдамська площа — , Вільгельмсауе —  — Груневальд, Розенек C Потсдамська площа — Вільмерсдорф, Вільгельмсауе D Штегліц, Замковий парк — Шенеберг,  — Вокзал Зоологічний сад E Штегліц, Замковий парк — Шенеберг, Гаупт-штрасе — Потсдамська площа F Штегліц, Замковий парк —  — Вокзал Зоологічний сад G Вільмерсдорф, Вільгельмсауе —  — Вокзал Зоологічний сад Водночас із електрифікацією WBV перебудувала маршрути на двоколійні. Розширення було завершено впродовж 1901 року. Крім того, змінено маршрут руху в центрі Вільмерсдорфа, щоб транзитні поїзди могли ходити по Берлінер-штрасе і Меліц-штрасе. У той час рейки у Вільгельмсауе використовувалися винятково для поїздів, які обслуговували цей район. У грудні 1902 року планування ліній набуло квартальної форми.

Після того, як GBS перебрала управління компанією, WBV впровадила кольорові позначення ліній маршрутів. У травні 1902 року кольорове кодування замінили літерним — від A до M. Під час введення в експлуатацію було сім ліній.

У зв'язку з подальшим заселенням вздовж бульвару Курфюрстендамм і району Ґруневальд кількість пасажирів продовжувала зростати. Не вплинуло на це і введення метро на і Кляйст-штрасе. WBV скоротила інтервал руху вагонів з 15-20 хвилин до 10-15 хвилин, іноді із циклом у 7,5½- хвилин. На лінії A електричні вагони також працювали між Потсдамською площею і Бісмарк-плац у Груневальді. 1 вересня 1905 року WBV припинила випуск вагонів на лінію C, і лінія 52 GBS взяла на себе її навантаження. Потім лінія працювала з WBV. У наступні роки GBS розширила подальші лінії в зону руху WBV.

Між 1907 і 1914 роками мережа значно розширилася. 27 травня 1907 року компанія відкрила кільцеву лінію H під назвою «Вестрінг», яка йшла від Шенеберга через станцію Зоологічний сад і назад в Шенеберг з Вільмерсдорфу. 1 вересня 1910 року відбулося ще три розширення маршрутів. З одного боку, лінії D і E продовжені від Шлосспарка в Штеґліці до Гендель-плац у Грос-Ліхтерфельде. У той же час лінія G знята зі станції Зоологічного саду і перенаправлена через , Велику Зірку і Бранденбурзькі ворота на на розі . Крім того, лінію B продовжили від Гендель-плац через Курфюрстендамм до Ноллендорф-плац. У тому ж році Große Berliner Straßenbahn і Westliche Berliner Vorortbahn підписали нову угоду про співробітництво з містом Вільмерсдорф, яка діяла до кінця 1999 року. У ній трамвайні компанії зобов'язалися будувати новий 12-кілометровий маршрут на рік і, залежно від зростання населення, продовжувати збільшувати щільність мережі маршрутів. Крім того, компанії відмовилися від будь-яких заперечень проти майбутніх проєктів швидкісної залізниці (зокрема, метро ) і можливого розширення автобусного руху. Зі свого боку, місто погодилося відмовитися від податкових прав і більшої частини витрат на покриття, які компанії мали сплачувати до 1950 року. + Огляд маршрутних ліній, 28 червня 1914 року Лінія Маршрут A Потсдамська площа/Лінк-штрасе — Ноллендорф-плац — Курфюрстендамм — (Зворотній шлях: Кенігсаллее — Розенек — Губертусаллее або навпаки) — Курфюрстендамм — Ноллендорф-плац — Потсдамська площа/Лінк-штрасе BH Потсдамська площа/Лінк-штрасе — Ноллендорф-плац — Курфюрстендамм — Кенігсаллее або Губертусаллее — Розенек — Широка вулиця — Берлінська вулиця — Груневалд-штрасе — Потсдамська площа/Лінкштрасе BS Потсдамська площа/Лінк-штрасе — Груневалд-штрасе — Берлінська вулиця — Широка вулиця — Розенек — Кенігсаллее або Губертусаллее — Курфюрстендамм — Ноллендорф-плац — Потсдамська площа/Лінк-штрасе C Станція Галензеє — Курфюрстендамм — Ноллендорф-плац — Йорк-штрасе — Станція Нойкелльн D Станція Геерштрасе  — Райхсканцлер-плац — Кні — Ноллендорф-плац — Гаупт-штрасе — Шлосс-штрасе — Грос-Ліхтерфельде, Гендель-плац E Потсдамська площа/Лінк-штрасе — Гаупт-штрасе — Шлосс-штрасе — Штегліц, Ліхтерфельдер Чаузеее F Станція Зоологічний сад — Кайзераллее — Шлосс-штрасе — Грос-Ліхтерфельде, Гендель-плац G Деммінер Штрасе/Бруннен-штрасе — Станція Штеттінер  — Брандебурзькі ворота — Велика Зірка — Курфюрстендамм — Улянд-штрасе — Берлінська вулиця — Гогенцоллерндамм — Груневальд, Розенек H Західне кільце: Груневальд-штрасе — Ноллендорф-плац — Курфюрстендамм — Улянд-штрасе — Берлінська вулиця — Груневальд-штрасе J Станція Зоологічний сад — Кайзераллее — Шлосс-штрасе — Грос-Ліхтерфельде, Унтер-ден-Айхен/Драке-штрасе K Потсдамська площа/Лінк-штрасе — Гаупт-штрасе — Шлосс-штрасе — Грос-Ліхтерфельде, Унтер-ден-Айхен/Драке-штрасе L Станція Штеттінер — Аль-Моабіт — Велика Зірка — Курфюрстендамм — Кайзераллее — Шлосс-штрасе — Грос-Ліхтерфельде, Гендель-плац M Станція Зоологічний сад — Курфюрстендамм — Ноллендорф-плац — Вулиця Мартіна Лютера — Гуаупт-штрасе — Шлосс-штрасе — Грос-Ліхтерфельде, Гендельплац З 10 травня 1911 року лінія G проходила від Доротеєн-штрасе через й до . Лінія використовувала наявні колії GBT. У грудні 1911 року введена в експлуатацію лінія по вулиці Берлінер-штрасе у Вільмерсдорфі до , яке також обслуговувалося лінією G. 1 грудня 1912 року компанія ввела нову лінію С, яка проходила між кільцевими станціями і . У той же час компанія розширила лінію B від Ноллендорф-плац до Потсдамської площі, створивши велику кільцеву лінію. Крім того, лінія йшла по черзі в обох напрямках через та Губертусаллее, так що створено чотири варіанти проїзду від Потсдамської площі до Груневальду. Подібно до лінії А, яка обслуговувала Кенігсаллее і Губертусаллее як кільцеву дорогу в обох напрямках, WBV позначила вагони різними маршрутними знаками. Вагони, які спочатку їхали по Кенігсаллее, позначалися червоними літерами на білому тлі, а вагони на Губертусаллее — чорними літерами на білому тлі.

1913 року також відбулося декілька змін. З 1 лютого лінію G продовжили від Штеттінського залізничного вокзалу до Гезундбруннен, Деммінер-штрасе на розі . 27 лютого лінія продовжена на іншому напрямку — від громадського кладовища через нову лінію уздовж до Розенека. 26 квітня відкрито ділянку від палацового парку через до кута Драке-штрасе. Під час обслуговування маршруту WBV супроводжувала кожен другий поїзд на лінії F як на лінії J. Ще одну лінію K проклали від Потсдамської площі через Шенеберг і Штегліц до нової зупинки. Через місяць WBV розділила лінію B на лінії BH і BS. Лінія BH спочатку проходила від Потсдамської площі через Галензеє, а лінія BS — через Шмаргендорф. Проте розділений маршрут через Кенігсаллее і Губертусаллее залишився.

У травні 1914 року на приміській залізниці Західного Берліну введені ще дві лінії. Лінія L, яку відкрили 2 травня, проходила від станції Штеттінер через Бранденбурзькі ворота, Велику Зірку, Курфюрстендамм, Нюрнбергер-штрасе, Кайзераллее і Шлосс-штрасе до Гендель-плац. Через чотири дні стала до ладу лінія M між станцією Зоологічний парк і Гендель-плац з екскурсією через Шенеберг і Штегліц. Поїздки цією лінією замінили кожен другий вагон на лінії D. Лінію D, у свою чергу, 28 червня 1914 року продовжили від станції Зоологічний парк через , Бісмарк-штрасе і Кайзердамм до станції . Вона використовувала рейки трамвая Берлін-Шарлоттенбург.

Початок Першої світової війни мало що змінив у роботі WBV. 6 серпня 1914 року компанія припинила випуск вагонів на щойно створену лінію M. Будівництво ділянки між станціями і потребувало скасування трамвайного сполучення з і ; Лінії A, BH і BS були відхилені через . Кількома місяцями пізніше WBV припинила рух по лінії BH і скоротив лінію BS до маршруту Потсдамська площа — Розенек через Шмаргендорф; в 1917 році він перейменований в лінію B. З 15 листопада 1916 року лінія L проходила замість Ліхтенштайналлее через Люцов-плац. Лінія G була відведена від Розенека до цвинтаря Вільмерсдорфу 15 лютого 1917 року, а обслуговування вулиці Гогенцоллерндамм перейняла лінія 57 GBS.

Крім згаданих маршрутів, WBV належали також інші колії, які використовувалися тільки сторонніми залізницями. Лінія від до Рубен-штрасе на розі Казанова-штрасе в районі Фриденау, відкрита 1 вересня 1905 роки, належала WBV.

27 травня 1907 року відкрито маршрут через Паризер-штрасе між Кайзер-аллеє і Уланд-штрасе. 27 листопада 1911 року маршрут продовжили за межі до Ксантенер-штрасе. Маршрут використовувався виключно лініями GBS. Маршрут через , відкритий 15 травня 1911 року, обслуговував лінію O трамвая . На сусідній вулиці Нестор-штрасе була лінія для обслуговування депо GBS XIII.

28 травня 1918 року підписано нову угоду про порозуміння з , заснованою у 1911/1912 роках, і , в якій, серед іншого, передбачалося злиття їхніх колійних мереж. Збори асоціації схвалили проєкт 3 березня 1919 року і договір, підписаний 24 квітня 1919 року, набув чинності 15 травня 1919 року. Westliche Berliner Vorortbahn, а також Berlin-Charlottenburger Straßenbahn, та припинили своє існування того дня. Бухгалтерський облік компаній стандартизовано ретроспективно з 1 січня 1918 року.

Компанія

Операційні результати

Мережа колій, перейнята від BDK, була споруджена насамперед для поїздок на відпочинок до лісового масиву . Відповідно, були суттєві коливання попиту в робочі та вихідні дні тижня, а також у теплі й холодні сезони. З'єднання з трамвайними лініями Große Berliner Straßenbahn, Berlin-Charlottenburger Straßenbahn та Südliche Berliner Vorortbahn дозволило продовжити лінії по маршрутах цих компаній до центру Берліну. Крім того, зросло населення в зоні руху транспорту, особливо в Шарлоттенбурзі, і Шенеберзі. Між 1902 і 1911 роками компанія змогла більш ніж удвічі збільшити свій дохід від продажу квитків і кількості пасажирів. Добрі операційні результати відповідно відобразилися на дивідендах.